У нинішніх умовах багато людей не знають з чого жити та де взяти зайвої копійки. Усі стикаються зі значними проблемами, я вже мовчу про нелегке життя пенсіонерів та сімей з дітьми, при чому не важливо доросла у тебе дитина чи ще немовля. Зростання комунальних платежів, підняття цін на продукти, додаткові збори та стягнення від зарплати – усе це впливає на фінанси та бюджет.
Мені 36 років, я одружена і маю двох дітей. Моя старша дитина, 17-річна донька, студентка. Вона навчається в медичному коледжі. Ми не змогли пройти на бюджет, тому кожного семестрі оплачуємо її навчання. Грошей потрібно багато, це я не рахую ще платні за оренду квартири та гроші, які ми даємо на кишенькові витрати. Молодша донька має йти у третій клас.
Я працюю менеджером з продажу, а мій чоловік має роботу в реєстратурі місцевої лікарні. Хоча наші доходи не є значними, нам вдається адекватно забезпечувати потреби наших дітей. Ми дбаємо про те, щоб наші дівчатка нічого не потребували, і навіть інколи випадає можливість кудись поїхати всією сім’єю.
У класі моєї доньки є дівчинка з багатодітної родини. Співчуваючи їхнім фінансовим труднощам через непостійну зайнятість батька та наявність чотирьох дітей, ми разом з іншими батьками часто об’єднуємо наші ресурси, щоб підтримати цю сім’ю. Не беремо з них кошти, коли скидаємося на подарунки, святкування та інші потреби. Ми не хочемо, щоб дівчинка, через неспроможність батьків заробляти кошти, відчувала на собі знущання однокласників.
Нещодавно з’явилася новина, що мама цієї бідолашної дитини, яка має багато братів і сестер, знову вагітна, це вже буде п’ята дитина. Власне кажучи, мене це не обходить, тому що я маю власні проблеми. Проте недавні події змусили таки втрутитися у життя цієї сімейки.
Голова батьківського комітету написала про необхідність здати кошти на зошити з друкованою основою перед початком навчального року. Сума там виходить пристойна, але я не скаржуся, бо знаю, що це все на користь моїй дитині. Та коли вона написала, що нам варто здати додаткові 400 гривень, щоб купити зошити й щось зі шкільного приладдя для цієї дівчинки з багатодітної родини, я вибухнула. Одразу повідомила, що гроші не здаватиму, бо маю власних дітей, яких також потрібно забезпечувати.
Мене накрила хвиля хейту та обурення. Багато батьків почали писати про те, як важливо у наш час бути добрими та співчутливими й допомагати один одному. Поясніть мені, будь ласка, чому я маю бути співчутливою до цієї дитини, якщо у неї живі мама й тато. Невже я вина, що дорослі й фізично здорові люди, не мають в голові мізків, щоб подумати про власних дітей?
Звісно, були у класі батьки, що розділяли мої погляди, але вони побоялися підтримати мене публічно, щоб самим не наражатися на критику.
Особисто я вважаю, що моє рішення було морально виправданим. Хоча я визнаю, що прагнення добровільної допомоги тим, хто її потребує, є благородною справою, але тут радше йдеться про відповідальне планування сім’ї.
Сучасний час пропонує цілий ряд можливостей для запобігання незапланованій вагітності та, в разі необхідності, її переривання. Батьки повинні нести основну відповідальність за своє потомство і не перекладати цей обов’язок на інших. Якщо хтось не впевнений у своїй здатності забезпечити ще одну дитину, розсудливість диктує більш обережний підхід до розширення сім’ї.
Крім того, важливо підкреслити, що пропозиція зробити фінансовий внесок для допомоги цій багатодітній родині була добровільною, тож я маю цілковите право відмовитися. Наше поточне фінансове становище не дозволяє заплатити додаткові кошти для цієї дівчинки, хто б ще мені допоміг.
Чи вважаєте ви мій вчинок егоїстичним та аморальним, як мені про це написали батьки у шкільному чаті?
