Ця історія дуже схожа на багато інших, де нещасні сім’ї. Та в кожній із них свій біль і відчай. Одні при зустрічі з негараздами намагаються вистояти, інші не витримують, йдуть похилою стежиною.
Колись молода і красива, Віра, сповнена надій про гарне майбутнє, зустріла Федора, такого ж молодого і красивого. Одружилися, в них народилися два хлопчики, Коля і Боря. Життя як у всіх. Чоловік на роботі, заробляє гроші, дружина з малюками та порається по господарству. Та невдовзі Віра стала почуватися погано, що не робить, їй не кращає. Які ліки не приймає, а допомоги немає.
Вже й не пам’ятає, як так сталося, що хтось із сусід порекомендував дієвий засіб, який віджене всі хвороби. Тричі в день по ложці приймати коньяк перед їдою. Чоловік погодився, купив пляшку коньяку, потім другу. Адже потрібно приймати місяць. Ці ліки допомогли, Вірі стало краще. Та друга біда прийшла в їхній будинок. Віднині без сп иртного Віра не сідає за стіл. Вже й не по ложці, а по чарці тричі в день. А потім більше. Компанії, про дітей не думає. Що вони їдять, чи не голодні?
Чоловік довго боровся за дружину, та не витримав, не піддається Віра умовлянням. Пішов Федір від неї. А діти? Віднині в них одне бажання, поїсти і спати в теплі. Добре, коли хтось із сусід запросить до себе, нагодує, а вони розморені, очі закриваються, так і переночують у сусідки.
А потім взагалі Віра перестала сприймати себе як маму. Тільки пляшка дорога. А діти не пропадуть. Та всьому приходить кінець. Коли Віра потрапила в лікарню, декілька днів без спиртного, нарешті прийшло усвідомлення того, що вона наробила, де діти?
На той час Колі виповнилося шістнадцять років, Борі тринадцять. Вони досить самостійні, якщо можна так сказати. Навчилися заробляти гроші, щоб купити собі хліба чи ковбаси. Іноді люди, в яких працювали, розраховувалися продуктами. Тоді в хлопчиків свято, їли скільки хотіли, правда все те швидко закінчувалося.
Коли виросли, кожен пішов своїм шляхом. Коля наполегливо працював, зустрів дівчину, з якою згодом побралися. А Боря, пішов маминою стежиною. Жив із нею, пили разом. Після лікарні Віра декілька місяців трималася, не пила, та все одно зірвалася. З молодшим сином удвох шукають підробіток, щоб вистачило на пляшку. Коля намагався витягти молодшого брата з того болота, та коли людина робити нічого не хоче, то це дуже важко.
Ніхто з них не винен, так склалася доля. Маму можна звинуватити, та чи варто? А історія невесела.
