Коли виявили, що в Андрія і Катерини не буде дітей, вони завели собаку. Але до цього йшли довго. Спочатку депресія. Відчуття того, що мамою Катерині не стати. Розмовляли, щоб усиновити дитину. Коли поїхали в дитячий будинок, Катерина плакала, дивлячись на тих діток. Але на усиновлення не наважилися.
Одного разу, йдучи по пішохідному переходу, Андрій помітив чоловіка, який тримав у руках тваринку. Підійшов ближче, той чоловік намагався продати маленьке щеня. Руки в чоловіка тряслися, мабуть, збирав на пляшку. Андрій підійшов і запитав, що той хоче за собачку? Так в їхній квартирі поселився Амур. Катерина відразу повеселіла, є ким опікуватися. Собака не породиста, але добра і віддана. Сім’я немов згуртувалася. Наразі на прогулянку Амура водили разом. Це стало для них традицією.
Одного разу, коли прийшли з роботи, потрібно поспішати, адже собаку вести на прогулянку, вони з подивом дивилися на зламані двері їхньої квартири. Коли зайшли в середину, в коридорі лежав чоловік вниз головою, а зверху над ним височів Амур. Викликали поліцію. Виявляється завдяки собаці спіймали злодія, який обкрадав квартири давно. За квартирою Андрія злодій спостерігав кілька днів, знав коли йдуть на роботу, коли приходять, але що там живе собака, не помітив. Так завдяки Амуру їхнє майно залишилося ціле, а злодій спійманий.
