Я знав, що у неї є син, коли запросив її на перше побачення, тому що це ніяк мене не відлякувало. На щастя, у нього був живий батько, який платив хороші аліменти й брав участь у вихованні сина. Моїм же головним завданням, як я думав, було подавати гарний приклад хлопцеві та не втручатися, але схоже моя дружина думала зовсім інакше…
Ми з дружиною часто обговорювали наше життя після одруження, тому я думав, що у нас не виникне через це сварок. Я був сильно у неї закоханий й довго не тягнув та зробив пропозицію, хотілось швидше проводити з нею кожен день, допомагати у всьому та бути опорою.
На початку у нас був ідеальний шлюб. Ми могли знайти компроміс для будь-якої сварки й залагодити всі можливі «нерівності», але в одному ми зовсім не сходились поглядами. Це стосувалось її сина від першого шлюбу.
Перед нашим одруженням я її сказав, що старатимусь бути прикладом для нього та робити все, щоб йому поруч зі мною було комфортно, але у його виховання я лізти не буду, адже у нього є тато. Вона була зі мною згідна, але тільки ми одружилися, то вона захотіла, щоб її син став мені рідним.
Недавно у нас сталась неприємна ситуація. Це було у неділю, мій єдиний вихідний, коли ми з дружиною можемо довше поніжитися в обіймах один одного і тут без жодного стуку і кімнату влітає її син. Я все розумію, але ж раптом ми б не просто обіймалися? Я намагався не показувати своє роздратування дитині й пішов готувати нам сніданок, але дружині я вирішив пояснити, що її сина потрібно навчити стукати у двері перед тим, як заходити.
Її образили мої слова й вона повідомила мені, що цим мав би зайнятися я.
Після цієї ситуації, жінка зовсім забула про мене й зайнялась сином. Жодної пристрасті та тихих розмов. А тиждень тому ми навіть припинили запитувати один в одного, як пройшов день.
Вона все ще наполягає на тому, щоб я виховував її сина і ставав йому рідним батьком, а я не можу зрозуміти, чому ним повинен бути я, якщо у хлопчика є свій тато? Зараз я відчуваю, як ми віддалилися один від одного й між нами стоїть її син. Не знаю, як мені бути далі, миритися з цим й дослухатися до дружини, чи розлучатися?
