Коли я переступив поріг квартири, де жила Валерія, то відчув запах зіпсованої їжі, потім я поглянув на місце, де вона проживала та жахнувся. У квартирі Валерії був такий безлад, якого я ніколи в житті не бачив. Жоден з моїх друзів доводив своє помешкання до такого стану

Я зустрічався з Оксаною з першого курсу, ми були доволі хорошою парою. Все в ній мене влаштовувало. Але коли моя дівчина познайомила мене зі своєю новою подругою, я став сумніватися у своїх почуттях до Оксани. Мені було соромно перед своєю дівчиною, але після нашого знайомства я почав думати лише про подругу моєї дівчини Валерію.

На фоні Валерії Оксана була просто сірою мишкою. Таких ідеальних пропорцій тіла та рис обличчя наживо я ні в кого ще не бачив. Вона подобалася мені більше, ніж Оксана та я нічого не міг з собою зробити.

Відтоді я хотів її бачити частіше. Коли Оксана запитувала чи не проти я якщо Валерія з нами погуляє я удавав, що мені краще було б побути на одинці з нею, а в душі радів, що отримав можливість побачитися з дівчиною, яка мені дуже подобається.

Я відчував змішані почуття: з одного боку я вважав себе останнім покидьком, бо приховував від Оксани свої почуття до Валерії, а з іншого я хотів, щоб подруга моєї дівчини відповіла мені взаємністю. Що робити, якщо виявиться, що Валерія теж до мене не байдужа, я не придумав.

А поки я використовував будь-який привід, щоб провести з Валерією якомога більше часу. Якось Оксана сказала, що Валерії потрібно допомогти занести з пошти посилку додому. Хлопця у неї поки немає та допомогти нікому. Запитала чи міг би я допомогти її подрузі. А мені цього тільки потрібно було. Я з радістю погодився.

В той день я передчував, що скоро моє життя зміниться. Ми зустрілися з Валерією біля пошти, зайшли, я почувався ніяково. Забрали посилку та пішли до неї додому. Дорогою розмовляли на різні теми.

Коли я переступив поріг квартири, де жила Валерія, то відчув запах зіпсованої їжі, потім я поглянув на місце, де вона проживала та жахнувся. У квартирі Валерії був такий безлад, якого я ніколи в житті не бачив. Жоден з моїх друзів доводив своє помешкання до такого стану.

Образ загадкової красуні був розбитий вщент, у мене зникла симпатія до неї. Я запитав де поставити посилку та попрощався.

Дорогою додому я думав, що все сталося якнайкраще. Тепер я не картатиму себе за те, що мені подобається Валерія, бо у мене вже немає таких почуттів.

Оцініть статтю
Дюшес
Коли я переступив поріг квартири, де жила Валерія, то відчув запах зіпсованої їжі, потім я поглянув на місце, де вона проживала та жахнувся. У квартирі Валерії був такий безлад, якого я ніколи в житті не бачив. Жоден з моїх друзів доводив своє помешкання до такого стану
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.