Коли я покидала свій дім з маленькою дитиною на руках, то навіть не здогадувалася, що доля знову зведе мене із цим зрадником

Коли я покидала свій дім з маленькою дитиною на руках, то навіть не здогадувалася, що доля знову зведе мене із цим зрадником.
Я була одружена більш як 15 років. У нашій родині все було добре – власний будинок, дороге авто, люксові речі. Єдине, що у нас довго не було дітей. І от 15 річницю шлюбу я святкувала з дитиною під серцем.

Після народження донечки наше життя кардинально змінилося. Турбот ставало все більше, а часу одне на одного зовсім бракувало. Тоді у чоловіка відбувалися великі переміни на роботі. Його давній друг став діловим партнером фірми, у якій Максим працював. З того часу чоловік постійно пропадав на роботі, працював до ночі, а інколи і зовсім удома не з’являвся. Коли я починала щось казати, він ставав дратівливим або просто кричав: «Я заробляю гроші, поки ти вдома сидиш! І що маю замість подяки? Твоє роздратування?»

За доньку я взагалі мовчу. Відколи вона народилася, він жодного разу не провів із нею і годинки. А коли я просила допомогти, одразу вигадував цілу купу невідкладних справ.
Я жінка не дурна, розуміла, що не на роботі він пропадає. Тим паче, що його товариш мав славу гуляки й альфонса. Я все частіше стала помічати губну помаду на комірцях сорочки і чула жіночі парфуми на чоловічому одязі.

Останньою краплею став вечір, коли Максим заявився додому із якоюсь жінкою і заявив мені, що має намір розлучитися. Я більше не стала терпіти цього жаху, зібрала свої і доньчині речі і вийшла з будинку з гордо піднятою головою. Коли я покидала свій дім, з маленькою дитиною на руках, то навіть не здогадувалася, що доля знову зведе мене із цим зрадником.

Так ми залишилися зовсім одні посеред ночі з невеликим пакунком у руках. Все, що залишилося у мене після 15-річного шлюбу. Та головне, що моя донечка поряд, а решту переживу. На деякий час я зупинилася у своєї двоюрідної сестри. Коли розповіла їй про те, що відбулося, вона не скупилася на «коментарі». Довго сидіти у неї на шиї я не збиралася, тож зовсім скоро взяла дочку і відправилася у рідні краї. Там у мене залишилася стара батькова хатина.

У селі, де я виросла, зовсім нічого не змінилося. Хатина стояла на окраїні, вона залишилася майже такою ж як я її пам’ятала. Правда потрібно було зробити чимало роботи. Полатати дах, змінити підлогу, побілити стіни, повикидати мотлох. Потроху власними силами я стала там господарювати.
Довго залишатися без роботи я не могла, мої фінанси швидко розійшлися, тож потрібно було влаштовуватися на роботу. Я спробувала влаштуватися помічницею до місцевого фермера. Тарас розводив коней і мав досить велику конюшню. Він з радістю взяв мене на роботу. Тварин я любила, добре за ними доглядала, тож зовсім скоро я стала помічницею Тараса і ми разом почали працювати над розширенням його бізнесу.

Справи йшли добре, життя потроху налагоджувалося, аж поки мені не зателефонував старший брат Максима. Стільки місяців їм було байдуже на нас з дочкою, а тут прокинулися родинні почуття. Я сказала що не маю бажання знатися з ними і доньці така рідня не потрібна. Не знаю звідки і яким чином, але Максим прознав, де ми живемо й одного вечора явився на поріг мого дому.
Вочевидь він сподівався побачити перед собою вбиту горем жінку, яка живе у злиднях в будинку, що от-от розвалиться. А натомість перед ним стояла горда, впевнена у собі ділова леді, за спиною якої був добре відремонтований будинок, а подвір’ї красувався новенький автомобіль.

Максим кинувся до мене, міцно затиснувши, став цілувати. Я кричала і виривалася, але він навіть не послабив своєї хватки. Добре, що у цей час повз наш будинок проїжджав Тарас і це все побачив. Він миттю вилетів із машини, схопив мого колишнього за шкірку із усієї сили вдарив по обличчю. Максим звалився з ніг, а потім підхопився на ноги і з закривавленим обличчям пішов геть.

Я була налякана і не могла вимовити ні слова. Тарас обійняв мене і почав заспокоювати: «Я нікому не дозволю тебе образити». Вперше в житті я відчула себе захищеною.

Оцініть статтю
Дюшес
Коли я покидала свій дім з маленькою дитиною на руках, то навіть не здогадувалася, що доля знову зведе мене із цим зрадником
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.