Ми з сестрою мали велику різницю у віці. Оксана рано вийшла заміж й після одруження вони з чоловіком жили біля нас. Вадим був, відверто кажучи, жахливим чоловіком. Кохання, мир, злагода – це те, чого у їхньому шлюбі не було ніколи. Досі диву дивуюся, чому сестра погодилася стати його дружиною.
Словом з 11 років я була свідком постійних скандалів та взаємних образ. Одного разу дійшло навіть до того, що мій батько не витримав та вигнав зятя із дому. Сестра важко переживала розлучення. Від тієї радісної та відкритої дівчини, якою ми її знали, не залишилося і сліду.
Коли я виросла та стала дівувати, то з острахом дивилася на хлопців. Я мала привабливий вигляд і залицяльників було багато, але всі отримували одну і ту ж відповідь: «Ні».
Поки я навчалася в університеті й була помішана на навчанні, мене ніхто не чіпав. Та після випуску почалося. Рідні при кожній можливості не втрачали можливості нагадати мені про вік та те, що старих дів заміж не беруть. Я лише насмішкувато відповідала на їхні спостереження та казала, що на все свій час. Сама ж розуміла, що фізично не можу підпустити до себе жодного чоловіка.
Схоже мої проблеми помітила Оксана. Вдруге виходити заміж вона не поспішала, але і без того її життя складалося якнайкраще. Саме сестра запропонувала мені відвідати психолога. Вона дала мені номер свого спеціаліста, який допоміг їй вийти із затяжної депресії, й попередила, що якщо я сама з ним не зв’яжуся, то це зробить вона. Вибору у мене не було, але налаштована я була скептично.
Через шість сеансів психотерапії мені стало значно краще. Щоб там не говорили, а можливість довірити свої переживання людині, яка тебе не засуджуватиме – це дійсно працює. Разом ми попрацювали над моїми страхами та з’ясували, які внутрішні перешкоди не дають мені пізнати щастя кохання.
Сьогодні у мене мав би бути кінцевий сеанс, але замість нього я йду на побачення. З Сергієм ми познайомилися випадково. Я поверталася додому, коли надворі почалася злива. Зонтика у мене не було й щоб перечекати негоду я забігла у найближче кафе. Те саме зробив і Сергій. Ми розговорилися й гарно провели час, тому й не одразу помітили, що надворі розпогодилося.
Вперше за своє життя я не боюся залишитися наодинці з особою протилежної статті й це неабияк радує. Хто знає, можливо зовсім скоро ми відсвяткуємо мою маленьку перемогу під час весільної церемонії.
