Я вісімнадцять років тому вийшла заміж за цей час всяке було в сім’ї, але все ж згадувалися лише хороші моменти. За цей час у нас народилося двоє прекрасних донечок. Цього року вже й молодша, школу закінчила. Я весь свій час присвячувала сім’ї. Чоловік Сашко працював у місцевого фермера, він возив у нього зерно. Тож часто не було його в дома. Поки доньки були молодші я не відчувала себе одинокою, а коли вони більше часу проводили вже не вдома то я й засумувала.
Така ж ситуація була й в кінці цього літа. У доньок своє життя, добре, що в них все гаразд. А у чоловіка рейс за рейсом, весь час в дорозі лише кілька хвилин на добу могли поспілкуватися. Тож коли зателефонувала подруга й запросила до себе на море на кілька днів я погодилася.
Доньки були раді, а чоловік не надто вслухався. Сказав добре повернешся зателефонуєш, бо надто в нього роботи багато. Та за два дні до від’їзду трапилася пригода, що змінила все моє життя. В той день я як завжди вийшла на пляж позагоряти, захотілося морозива, тож пішла до найближчого магазинчика. Там поперед мене стояла дівчина, виявилося, що вона також взяла морозиво та забулася в дома гроші. Я не знаю чому, але захотілося купити їй те морозиво. Коли вийшла з магазину Олена вже на мене чекала. Почала дякувати й сказала, що все поверне, більш того почала мене тягти за руку до свого будиночка відпочивальників.
– Ходім, я вам все поверну. А то мені не зручно, ми з коханим ось тут у будиночку відпочиваємо. – говорила вона.- Зараз мій Саша вам винесе я йому вже зателефонувала.
Та двері будиночка відчинив мій чоловік. На хвилину заклякли обоє
– А ти ж до мами поїхала. – пролепетав він.
– Ти не уважно мене слухав. – сказала я йому. – донькам тепер поясниш сам, я додому не
повернусь.
Я ледь стримувала сльози поки бігла до подруги додому, перед очима весь час були картини з нашого сімейного життя. Я не знала, що маю робити єдине в чому була впевнена, до зрадника не повернуся. Подруга підтримала, допомогла з роботою, з житлом. Діти поставилися з розумінням, проте відмовилися їхати на проживання до мене, сказали, що не залишать батьковій коханці. Приїжджають до мене на відпочинок. А Сашко робив кілька спроб поговорити, та я не хочу. Нехай живе як знає у мене своє життя, а в нього своє.
