Дід Борис сидів на східцях свого будинку. Сьогодні нарешті він відпочиває. Дружина в черговий раз поїхала відпочивати на море. Його із собою вона ніколи не бере. Жінка власна, не терпляча заперечень, вона ніколи не пропонувала йому відпочинок. Але дід Борис не поїде. Він відпочиває, коли Ганни немає вдома. Нарешті його свято. Бути вдома в тиші. Ніхто не віддає накази, не вказує що робити, а що ні.
Три тижні дід Борис вважає, що в нього відпочинок кращий, ніж на морі. З першого дня кличе друзів, які при Ганні зовсім не ходять до нього. Так же як і він до них. Про нього говорять, що дід Борис під каблуком у дружини. Можливо воно і так. Адже давно махнув рукою. Щоб щось довести Ганні, крику на все подвір’я. Вона ніколи його не слухала, лише керувала, вказувала що робити. Чоловіку все одно, лише щоб його не помічала. Він все зробить.
Коли закінчувався відпочинок у Ганни, одного вечора вона телефонувала Борису. Як завжди гучним голосом повідомила, що до нього не повернеться. Познайомилася з Іваном, який кличе жити з ним. Вона залишається. Дід Борис, коли відключив телефон, довго сидів напружений. Невже це правда, він вільний. Може робити що хоче. І ніяка Ганна не буде йому вказувати. Від радості дід аж на коліна впав, дякуючи богу, що віднадив дружину від нього.
Спочатку дід Борис зібрав речі дружини у велику валізу. Їх у них багато є. Адже Ганна любила подорожувати, і майже кожного разу купувала нову валізу. Вже наступного дня в кімнатах світло. Дідусь відкрив усі вікна, щоб провітрити помешкання. Поставив стіл біля вікна. Йому так зручно. Сидіти на кухні та спостерігати у вікно. Більше не потрібно мити шкребти прибирати. В будинку чисто. Хто ж буде заносити бруд, якщо ніхто до них не ходить.
Через неділю Ганна приїхала. Дід Борис намагався не попадатися їй на очі, щоб не турбувати. Дружина звільнилася з роботи, викликала таксі, взяла зібрані валізи й поїхала собі. Чоловік не запитував в які краї вона їде. Лиш би не передумала. Він стояв, махав рукою вслід і широка посмішка сяяла на обличчі. Нарешті він повністю вільний. Наразі можна запросити приятелів посидіти погомоніти. В них дружини, а в нього просторий будинок, так що місця вистачить усім.
Через деякий час телефонував синам, що мама пішла від нього до якогось Івана. Діти приїхали наступного вихідного. Приїхали всі, сини з дружинами й внуками. Будинок відразу стає тісний. Веселі жарти, сміх лунали далеко по вулиці. Люди вже знали, що Ганна кинула Бориса. Знайшлися жінки, які не проти зайняти її місце. Але дід Борис неприступний. Йому вистачило однієї дружини. Наразі хоче жити самостійно, хіба що внуки на канікули, якщо захочеться.
Діда Бориса не впізнати. Жартує з усіма, веде розмови. Дивуються люди, який тихий весь час був, наразі зовсім інша людина. Живе чоловік не один. Діти по черзі їздять допомагати татові. Як виявилося, які гарні в нього невістки і Таня, і Валя. А дружина їх все лаяла, не такі, нічого не вміють. Наразі допомогли татові переклеїти шпалери. Сини з батьком їздили вибирати, що йому сподобається. Зняли з вікон важкі штори, які приховували світло. Наразі повісили легенькі білі тюлі.
Світло і затишно по кімнатах. Внуки від діда їхати не хочуть. Говорять, що і в школу тут ходити збираються. Дід Борис помолодів років на десять. Не впізнати в тому тихому чоловіку сьогоднішнього дідуся.