Катерина жила разом із сином у двокімнатній квартирі. Сьогодні Віталій привів додому дівчину знайомитися. Катерина не чекала гостей, не приготувалася. Але син заспокоїв маму. Вони прийшли з тортиком. Жінка поставила чайник на плиту, поки чекали, що закипить, говорили із Лерою. Вона з села, приїхала на навчання. Живе в гуртожитку. Віталій додав, що коли Лера закінчить перший курс, вони одружаться. Катерина не придала значення тим словам. То буде не скоро, можливо все переміниться.
Через деякий час Віталій знову прийшов із Лерою. Цього разу вони урочисто повідомили, що заяву на одруження подали. Через місяць весілля.
За що справляти весілля, Катерина не відала. В неї заощаджень немає. Чи не рано вони одружуються. Віталій все пояснив, коли прийшов додому. Лера при надії. Вісім тижнів. Вони хочуть розписатися, поки не видно животика. Весілля відгуляють у селі, в батьків Лери. Жити будемо в нас, добавив син.
Перспектива жити з невісткою не дуже сподобалася Катерині. Кімнати невеликі, тісно буде, коли появиться дитя. Після всіх хвилювань, нарешті настало спокійне життя. Про те, що в неї буде друга дитина, крім сина Катерина вже зрозуміла. Лера не робила нічого. Спала до обіду, встане, поїла, пішла гуляти. Так кожен день. Ні прибрати після себе, ні вечерю приготувати. Все наразі було на плечах Катерини.
Після народження хлопчика Назара, в бабусі роботи прибавилося. Наразі Лера почала командувати, чому те не прибрано, чому те не зроблено? Катерина пробувала жалітися сину, але він ображався, говорив, що Лері потрібно допомагати, а не сваритися з нею.
Рік минув для бабусі в праці й турботах. Нині Назарчик постійно був з бабусею. Лера завжди знаходила причину, щоб залишити дитину, сама йшла невідомо куди. Поверталася лише увечері. Катерині набридло бути нянькою для всіх. Одного вечора, коли зібралися в кухні, бабуся повідомила, що дає їм два тижні знайти житло і переїхати. Надалі таке відношення до себе терпіти не збирається.