Я знала, що колись ще вийду заміж. Моя мама була проти того, щоб я розлучалася зі своїм чоловіком, адже у нас є син. Вона казала, що дитину повинен виховувати її батько, а не чужий чоловік. Мама з того покоління, хто вважав жінку предметом інтер’єру. Вона була впевнена, що основна функція жінки служити чоловіку та дітям, а що хоче сама жінка нікого не цікавить. Вірніше до весілля чоловік, який хоче взяти її за дружину удає, що йому цікава її думка, це робиться лише для того, щоб приспати її пильність, а після весілля вона можна забути про те, що у неї є якісь потреби.
Я не хотіла з цим миритися та вирішила покінчити зі шлюбом, в якому мені погано. Я вважаю інакше: якщо мама щаслива, то щаслива й дитина. Ніхто за мене не знає як мені буде краще. Мама з моїм колишнім чоловіком Василем об’єдналися та дружньо капали мені на мозок з метою схилити мене до правильної думки. Проте з мене було досить того, що за мене всі все вирішують та я покінчила з цим шлюбом. Василь кричав, що я нікому не потрібна з дитиною, мама теж була такої думки.
Врешті-решт я добилася свого та стала вільною. Макар на вихідних бачився з Василем, а я відпочивала. На перших порах я не шукала собі чоловіка. Слова мами та Василя мене ранили та я частково в них вірила. В моїй голові глибоко закрадалися сумніви з приводу того чи правильно я зробила. Але після чергової витівки Василя я остаточно переконувалася в тому, що вчинила правильно.
Згодом в наш під’їзд поселився новий мешканець та ми випадково познайомилися з ним на зборах мешканців нашого будинку. Мого нового сусіда звали Олександр, він був родом з іншого міста та нічого тут не знав. Його цікавив будівельний магазин та я підказала дорогу до нього. Іноді Олександр приходив до мене позичити щось з кухонного приладдя, бо у нього на квартирі взагалі нічого не було. Ми почали бачитися частіше та згодом між нами зародилася симпатія.
Через деякий час ми почали проводити разом вихідні. Якось серед тижня Олександр зайшов до мене та приніс Матвію шоколадку. Малий все розповів Василю та колишній чоловік влаштував мені грандіозний скандал. Казав, що я зовсім не займаюся дитиною, а тільки те роблю, що стрибаю з ліжка в ліжко. Почав налаштовувати Матвія проти мене, наговорив йому того, що я знову завагітнію, народжу іншу дитину та син стане мені непотрібний. Мама підтримала цю брехню.
Відтоді Матвій припинив брати що-небудь від Олександра, вважаючи, що таким чином він зраджує свого батька.
Поки що рано говорити про серйозний розвиток наших з Олександром стосунків, але коли це станеться, я не знаю як створити вдома спокійні обставини, щоб Матвій не говорив образливих слів Олександру та ставився до нього з повагою. Зрозуміло, що ніхто не намагатиметься зайняти місце його батька, але хочеться, щоб у них були нормальні стосунки.
Поділіться досвідом що робити в подібних випадках.
