Інна Іллівна пережила таке страшне горе, що навіть ворогу не побажаєш. Рік тому вона втратила свого єдиного сина. Онук Дмитрик – єдина причина через яку ця бідолашна жінка знаходить в собі сили жити далі.
Її колишня невістка Іванна живе неподалік, тому свекруха часто заходить в гості до онука. Ніколи не приходить з пустими руками, але кожного разу чує від Іванни одне й те ж саме: «У нас все є. Нам нічого не потрібно» й відмовляється брати будь-що.
Причину такої дивної поведінки Інна Іллівна не розуміла. Вона завжди гарно ставилася до невістки, ніколи нічим не ображала й радо прийняла її в родину. Навіть після смерті сина, вона продовжувала допомагати та підтримувати матір свого онука, але натомість отримувала лише відмову.
Крім того, жінка прекрасно знала, що Іванні нікому допомогти. Живе вона на невелику зарплатню. Отримує копійки по втраті годувальника. Її батьки живуть в селі, вони вже пенсіонери, то ж їм самим потрібна допомога. З рідні у неї нікого немає. То чому не брати те, що дають?
Одних вихідних Інна Іллівна попросилася погуляти з онуком. Вони пішли спершу на дитячі атракціони, потім гуляли в парку та їли морозиво. Маленький Дмитрик, сам того не розуміючи, видав мамин секрет бабусі: «Скоро у мене з’явиться новий тато та ще й сестричка».
От тепер свекруха все зрозуміла: Іванна відмовлялася від допомоги, бо не хотіла бути щось винною батькам покійного чоловіка. Її життя продовжується й вона готова побудувати нову сім’ю з новим чоловіком.
