Комплекси зовнішності сформувалися ще в дитинстві. Боляче, коли всі насміхаються над тобою.

Коли мама з татом одружилися, то їхнє життя було схоже на казку. І грошей достатньо, і повне взаєморозуміння. Та як тільки матір завагітніла, тато почав випивати. А скоро в тій атмосфері народилася я. З народження на моєму лобику був великий синець. Ніхто з лікарів і родичів і уявити не міг, чим це обернеться для мене з дорослішанням.

З часом мені здавалося, що синяк збільшується, а згодом виявилося, що не здається. Так і було. І у віці п’яти років на мене чекала операція, після якої на обличчі залишився шрам.

Як тільки я пішла в школу, то вперше відчула, що таке знущання і образи. Ніхто в класі не хотів заводити зі мною дружбу. Крім того, постійно називали мене різними неприємними словами. Я всіма силами намагалася ігнорувати, та ви маєте розуміти, що це було в межах нереального.

Трішки підрісши, я вперше відчула на собі почуття закоханості. В голові уже витали мрії щодо майбутнього з цим парубком. Та на той момент я не знала, чим це обернеться для наївної дівчинки.

Як і всі діти, в п’ятницю ввечері, я зібралася на шкільну дискотеку. Там був той самий хлопець. І ви б бачили мої щасливі очі, коли Сашко запросив мене на повільний танець. А після танців він навіть запропонував провести мене додому.

Та від того дня ніякого спілкування більше не було. Спочатку я ввімкнула режим чекання, та пройшло багато часу і терпіти не було сил. На емоціях я підійшла на одній із перерв до Олександра, аби запитати, у чому причина ігнорування. Та він лише розсміявся мені в обличчя і сказав, що я сама собі щось надумала. Ніякої закоханості і близько там не було.

Декілька днів моє обличчя не просихало від сліз. Це була справжня душевна травма. І саме з того часу з’явилася купа комплексів, які я не могла сама побороти в собі. Порозуміння з однолітками так і не вдалося знайти.

Коли мені стукнуло 16 років, сталося те, що змінило все моє життя. На День народження дідусь із бабусею подарували мені кругленьку суму грошей, яку збирали протягом багатьох років. І кошти ці повинні були піти на косметичну операцію для мене. На очах з’явилися сльози вдячності. Стареньким багато чим довелося пожертвувати заради щастя онучки.

Операція пройшла успішно і шрам після цього став ледве помітним.

Зараз мені 28. Я щаслива дружина і мама. А зараз ще чекаю на друге немовля.

З жахом я нині згадую про шкільні роки. Роки, що залишили негативний слід у моєму психологічному здоров’ї. На щастя, операція вчасно допомогла мені побороти купу комплексів. Інакше, невідомо, що трапилося б зі мною далі.

Та цей досвід допоміг мені стати хорошим психологом, який зараз допомагає дітям, підліткам, що мають комплекси через зовнішність, проблеми з психікою.

Оцініть статтю
Дюшес
Комплекси зовнішності сформувалися ще в дитинстві. Боляче, коли всі насміхаються над тобою.
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.