Мій товариш одружився одразу після захисту диплому. Дружина була красунею. Мабуть, одна з найкрасивіших дівчат на факультеті. Ігорю навіть заздрили його одногрупники, що зумів таку кралю обкрутити.
Однак прожив він з нею, на жаль, всього лиш два роки. І зрозумів, що, крім себе, вона більше нікого не любить. Про дітей навіть мови не могло бути. Оля це питання закрила на невизначений термін. Звісно, що Ігоря не влаштовували такі умови. Сподівався, що вона все-таки одумається і змінить своє ставлення до нього і до народження дітей. Але Оля твердо стояла на своєму. Тоді Ігор подав на розлучення. Надто пусто і холодно було йому в цих стосунках.
Згодом він познайомився з Наталею. Вона виховувала самотужки сина. Чоловік загинув у ДТП. Правда, вона була на шість років старша від Ігоря, тому певний час не сприймала його залицяння серйозно, називала його «хлопчиком». Однак Ігор не відступав. Казав, що вона йому конче потрібна і разом вони зможуть створити чудову сім’ю.
Так минуло ще два роки. І врешті Ігор зумів достукатися до серця жінки. Вона погодилася на його вмовляння.
Вони створили чудову сім’ю. Ігор ставиться до її сина, як до рідного. У планах подружжя є народити спільну дитину. Наталя навіть жаліє, що втратила майже два роки на вмовляння. Деякі її подружки, які до того сприймали такі наміри Ігоря скептично, зараз дивляться на її сім’ю із заздрістю. Бо Ігор і Наталя справді дуже гармонійно побудували власні стосунки.
Незабаром у них народився син, якого назвали Андрієм. Ігор з особливою повагою ставиться до Наталі. Шість років різниці у віці – це лиш додатковий життєвий досвід, який потрібен для побудови хороших стосунків.
Я радий за свого друга. Радий, що в нього все чудово склалося.
