Кума змушує мене почути себе непoтpiбнoю і бiдн _oю. Не хочеться навіть старатися вибирати хороший подарунок. Все від мене завжди залишається непоміченим.

Наша міцна дружба з Марійкою тривала ще з шкільних років. У мене не було рідних братів і сестер, тому я завжди прагнула справжньої дружби, міцних товариських стосунків. Склалося так, що мама мала проблеми зі здоров’ям і була щаслива й тому, що вдалося народити мене. А через це Марія і стала мені не просто подругою, а ніби рідною сестрою.

Ця людина стала настільки близькою, що я й мріяти про таке не могла.

У вільні хвилини ми були разом і підтримували одна одну. Навіть, якщо щось не вдавалося, ми знаходили слова підтримки. Коли ми закінчили школу, то постало питання вибору професії. Настільки не хотілося нам розлучатися, що ми обрали один університет і одну спеціальність. Так нам вдалося споріднитися ще більше.

Ми були єдині один у одного в такому великому і незнайомому місті. За роки студентства також траплялося всякого: історії нещасливого кохання, сварки, радості, веселі події, страждання через навчання та багато іншого.

Скоро Маша зустріла своє кохання і прийняла від нього пропозицію руки і серця. В мене ж на той час в особистому житті все було плачевно. Ніяк не складалися стосунки з особами протилежної статі.

Ще в старших класах школи ми домовилися, що хто з нас перший завагітніє – візьме іншу за куму.

За пів року після одруження Марія дізналася, що вагітна, а через 9 місяців з’явилася її маленька красуня Світлана. Тож незабаром я отримала пропозицію стати їй хрещеною мамою, як і було колись домовлено.

Ця новина зворушила мене попри те, що я знала про це. На радощах я побігла по магазинах, аби купити все необхідне для новонародженої. В першу чергу купила золотий хрестик на хрещення, потім декілька костюмів.

Настав день хрещення і тільки на місці я зрозуміла, що пара хрещених буде не одна. Виявилося, друга хрещена – сестра Маріїного чоловіка Оксана. Вона приперла купу іграшок, одягу і також купила золотий хрестик, що був на товстій цепочці.

Як тільки я побачила це все, то стало якось ніяково. Мої подарунки виглядали набагато гіршими і дешевшими  у порівнянні. А ще більше розчарування накрило, коли я побачила, що під час хрещення священник почепив на дівчинку хрестик іншої хрещеної.

Стало сумно й коли я усвідомила, що мою коробку із подарунком навіть ніхто не відкрив. Гарно запаковані речі лежали за диваном у вітальні сім’ї, де я й залишила його зранку. В той момент мені хотілося провалитися крізь землю. З очей потекли гіркі сльози.

Найгірше те, що я витратила всі свої накопичення на хрещення. Не винна ж я, що кума має власний бізнес і більше заробляє. Зате все було вибрано з любов’ю і я сильно старалася знайти щось дійсно класне.

Трохи згодом Марія з чоловіком запросили на Різдво всіх кумів, аби разом відсвяткувати. Я знову ж зекономила грошей і накупила різних подарунків. На цей раз не хотілося впасти обличчям в багно, тож були і кульки, і іграшки, і смаколики. Та і зараз це все не викликало ніяких емоцій. Кума Оксана привезла дорогі брендові ляльки із-за кордону. Всі тільки й робили, що захоплювалися ними.

І ось скоро моїй похресниці рік. Я боюсь навіть уявляти, що приготували інші хрещені. А вчора при розмові з Машею зрозуміла, що Оксана нібито мала намір купити якісь прикраси із справжніми діамантами.

Мені здається, нема сенсу навіть намагатися вибирати подарунок, адже його все одно ніхто не помітить. Хоча хотілося б хоч раз почути якісь слова подяки і щирі захоплення. На даний момент мені не хочеться іти на святкування і знову відчувати почуття сорому. Не знаю, що й робити з цим всім.

А що б порадили ви?

Оцініть статтю
Дюшес
Кума змушує мене почути себе непoтpiбнoю і бiдн _oю. Не хочеться навіть старатися вибирати хороший подарунок. Все від мене завжди залишається непоміченим.