Я завжди з добротою і розумінням ставився до своєї молодшої сестри Лариси. Я завжди старався її підтримувати, допомагати та опікати. От тільки нещодавно сестра показала свою справжню суть. Після цього ми з нею не спілкуємось.
І в мене, і в сестри є двоє дітей. І в мене, і в неї старший син і молодша донька. Тільки мої діти буквально на рік старші кожен, за дітей сестри. Тому я часто давав з дружиною їй речі для діточок.
Племінникам я нічого не шкодував. Завжди подарунки дарував, завжди щось смачне приносив із собою. А сестрі допомагав матеріально. В неї завжди були проблеми з грошима чомусь. Дружина проти не була.
Навіть коли вона не могла нічого придбати на свята і дні народження(а так було завжди), я переконував її, що нічого не потрібно і головне, щоб вона просто прийшла на святкування.
Моя дружина, та і я, не хотіли економити на дітях, тому купували їм завжди хороші брендові речі. А потім, коли ті виростали з речей, то віддавали одяг моїм племінникам. В нас дуже добре забезпечена сім’я, тому в цьому не було ніякої проблеми.
Але одного разу, буквально кілька місяців тому, моя дружина дізналась про третю вагітність. Я був на сьомому небі від щастя, адже ми обоє дуже мріяли про велику родину.
Звісно ж, я зателефонував сестрі, щоб розповісти про таку радісну новину. Але замість радості та привітань почув крики роздратування. Лариса почала казати, що ми дурні егоїсти, яким байдуже на її дітей. Казала, адже якщо в нас буде троє дітей, то її дітям більше нічого не дістанеться: ні подарунків, ні одягу, ні грошей.
– Ти зобов’язаний допомагати мені і своїм племінникам!
Вона заради грошей та моєї підтримки побажала, фактично, не наpодитися моїй дитині. Заради грошей вона ладна відмахнутися від свого ж племінника чи племінниці…
І лише після цього я зрозумів, що допомагав жінці, яка так само добре забезпечена. Її чоловік дуже добре заробляє. Навіть більше, ніж добре. І свекор в неї хороший, завжди щось підкине, передасть, купить. По статках вони так само добре живуть, як і ми.
Але Ларисі завжди було всього мало. Вона звикла, що всі її опікають. Так було з дитинства. Виходить, вона виросла егоїсткою від такої опіки? Настільки жахливою людиною, що не хоче народження дитини лише через загрозу її додатковому джерелу допомоги? В той час, коли сама живе забезпечено.
Лише тоді я зрозумів, що сестру не цікавило ніколи як я, як мої справи і навіть в гості вона мене ніколи не запрошувала.
З тих пір я більше не спілкуюсь з нею. Бачити цю нахабу не бажаю.
