Одружений вже 9 років. У мене хороша сім’я. Живемо дружно. Виховуємо п’ятирічного сина. Скандалимо дуже рідко. Наші знайомі кажуть, що ми зразкова сім’я.
Однак останнім часом почав зауважувати, що моя дружина кілька разів на тиждень кудись пропадає. Відповідає коротко на дзвінки і йде невідомо куди. Очевидно в неї появився мужчина на стороні.
Насторожувала й інша річ. Коли дружина повертається додому, одразу йде в душ.
Зауважив ще одну річ – вона стала більш підтягнута, її фігурка милувала око. А мені було дуже сумно з того приводу. Точно в неї є ще хтось.
А може, зайнялася якимось видом спорту? Але ця думка була лиш миттєвою. В голову більше лізли погані думки. Адже після повернення в неї і настрій був піднесений. Вона не ходила, а прямо літала, наче метелик, по квартирі і її очі випромінювали світло.
Коли я питав, чому вона так радіє – відповіді не давала. Відбувалася жартом, що ще більше мене насторожувало. Так і хотілося сказати: «Йди з’їж щось кисле». Бо її непояснена радість починала мене дратувати.
Навіть син почав питати мене, куди так часто бігає наша мама сама. Я знизував плечами і казав, щоб запитав у неї.
Я був налаштований на розмову, але поки що не наважувався.
Буквально за день до дня мого народження до неї прийшло повідомлення від незнайомого мужчини, який написав дату зустрічі. Дружина в цей час була в душі. Я прочитав це повідомлення і заскочив у ванну кімнату, вимагаючи в дружини пояснення
Дружина спершу злякалася – вона таким мене ніколи не бачила. Потім спокійно пояснила, що це її вчитель танців. Вона хотіла на мій день народження зробити мені сюрприз. Сьогодні в неї генеральна репетиція.
Я не зовсім цьому вірив. Дружина сказала, що познайомить мене з вчителем. Окрім цього, вона мріє, що ми разом будемо ходити на танці.
Так, танець моєї дружини був чудовим. І з вчителем танців познайомився – приємний мужчина. Але займатися танцями в мене не було бажання.
Попросив вибачення в дружини, підтримав її захоплення. Навіть не вірив, що так можна навчитися танцювати з нуля, як це виходило в моєї неї.
У нас в сім’ї знову настав мир і любов. На танці ми записали нашого сина. Він спочатку йшов на заняття без особливого бажання, а потім процес йому сподобався. За пів року занять став ледь не зіркою.
Так моя сім’я стала танцювальною. Я до них не підтягнувся – нема часу на такі речі. З гордістю спостерігаю за їхніми успіхами.
Отож, перш ніж докоряти своїм близьким за щось, розберіться, чому справді вони посвячують себе. І будьте щасливі!
