Олексій вперто не вірив, що Оксанка його дочка. Катерина, дружина, працювала продавчинею у магазині. Люди подейкували, що часто замикається у підсобці з чужими чоловіками. Через це чоловік і не міг повірити, що тендітна Оксанка рідна йому. З самого дитинства вітчим не любив цю дівчинку. Лише дідусь підтримував онуку і залишив їй спадщину батьківську хату.
Оксанку любив лише дідусь
У дитинстві Оксанка часто хворіла. Дівчинка завжди була слабкою, маленького зросту. «У моєму і твоєму роду таких малюків не було», казав Олексій. «А ця дитина зовсім мізинчик». З часом байдужість батька до Оксанки передалась і матері.
Щиро любив дівчину лише один чоловік дід Семен. Його хата стояла на самому краю села, просто біля ліска. Все життя Семен відпрацював лісником. Навіть коли вийшов на пенсію, щодня ходив у ліс: збирав ягоди, лікувальні трави, взимку годував птахів та звірів. Селяни вважали Семена трохи дивакуватим і навіть побоювались: колись щось скаже, а воно збудеться. Зате часто приходили по трави та зілля.
Дружину Семен поховав давно. Його втіхою став ліс та внучка. Коли Оксанка пішла у школу, часто жила у діда. Семен розповідав їй про цілющі властивості трав і коріння. Навчання Оксанці давалося легко. І коли питали, ким хоче бути, впевнено казала: «Буду людей лікувати». А матір відповідала, що грошей на освіту доньки не вистачить. Дідусь заспокоював: він не бідний, якщо буде треба й корову продасть.
Дідусь залишив онуці хату і добру долю
Дочка Катерина рідко зявлялась у батька, але якось несподівано прийшла. Прийшла просити грошей, бо син, Андрій, програвся у карти в місті. Хлопця жорстоко побили і погрожували, щоб гроші дістав з будь-якої ями.
Як пригоріло, то мій поріг згадала? суворо запитав дід Семен. Скільки років ти мене оминала! Відмовив дочці: Не збираюсь покривати дурниці Андрія. Мені треба Оксанку вчити.
Катерина розлютилась: Не хочу бачити ні вас, ні дочку! крикнула і втекла з дому. Коли Оксанка вступила до медучилища, батьки навіть гривні не дали. Лиш дідусь підтримував фінансово. Виручала й стипендія, бо Оксана добре навчалася.
Перед закінченням навчання дід Семен захворів. Відчуваючи, що кінець близько, сказав онуці, що переписав на неї хату. Порадив шукати роботу в місті, але про хату не забувати. Мовляв, доки у хаті живе людина, вона буде жити. Взимку печі топити, не боятись ночувати самій тут і щаслива доля тебе знайде. «Ти будеш щаслива, доню», прорік Семен. Можливо, щось знав напевно.
Пророцтво Семена здійснилося
Діда Семена не стало восени. Оксана вже працювала медсестрою у районній лікарні. На вихідних поверталась у дідову хату, топила піч у морози. Дров дід напас запасів надовго. Прогноз обіцяв негоду. Оксана мала два вихідні, не хотіла сидіти в чужій квартирі, яку винаймала у бабусі подруги.
Приїхала в село ввечері. Вночі здійнялася хурделиця. Вранці сніг валив, заметіль не стихала, дорогу замело. Її здивував стукіт у двері. Відчинила та побачила молодого чоловіка.
Доброго дня, промовив він. Застряг авто навпроти вашої хати. Чи не позичите лопату?
Біля ґанку стоїть, беріть. Може, й допомогти? спитала вона. Хлопець кинув іронічний погляд на маленьку дівчину: Дякую, але не хочу, щоб ще й вас снігом замело.
Чоловік швидко відкопував машину, але знову загруз. Оксана запросила його в хату на чай: заметіль, може, ось-ось скінчиться, рух на цій дорозі завжди є.
Незнайомець, трохи подумавши, приязно погодився. Не страшно одній біля лісу? поцікавився він. Оксана відказала, що працює в райцентрі, сюди навідується на вихідних. Чи доїде автобус не знала, але незнайомець, який назвався Тарасом, запропонував підвезти, бо йому самому треба у райцентр. Дівчина погодилась.
Після зміни Оксана одного разу вирішила прогулятись пішки, як раптом зустріла Тараса.
Ваш травяний чай або зілля мають дивну магію, засміявся він, дуже хотів побачити вас знову, та й випити ще раз того чаю!
Весілля вони не справляли Оксана не захотіла. Тарас наполягав, але згодом змирився. Натомість у них була справжня любов. Тепер Оксана знала: не лише у книжках чоловіки дружин на руках носять! Коли народився їхній первісток, у пологовому дівувались як у такої тендітної жінки народився такий козак! Як спитали, як назвуть сина, Оксана однозначно сказала: Буде Семен, на честь дуже доброї людини.
