Відомий гуру Парамаханса Йогнанда колись сказав: «Є люди, які намагаються стати вищими, відрі заючи голови іншим». Ця історія саме про це.
Людмила за освітою бухгалтер, вже 2 роки сидить в декреті з маленькою Лізою.Чоловік працює далекобійником. Як тільки донечці виповнилося 2 роки- Люда одразу ж записала дитину до дитячого садочка. Добре, що місце було. Жінка планувала, щоб дитина змалку звикла та адаптувалася до нового колективу. Загартувалася…
Почала Лізочка ходити до садочка. Наче все було добре. Люда вперше за довгий час могла вдихнути на повні груди. Поки дочка була в садочку жінка могла приділити час для себе. Спокійно сходити в душ, попити гарячу каву, пройтся по магазинах і поприбирати вдома.
Загалом, вперше за довгий час Люда в декреті відпочивала. Так потихеньку непомітно жінка почала додавати у вазі. Вона ще набране після вагітності скинути не встигла, а тут зовсім розслабилася вдома з серіалами. Записалася на фітнес, який порадила сусідка, але Людмили вистачило рівно на 3 заняття.
Треба любити себе такою, яка ти є…От вийду на роботу, миттю скину свої зайві кілограми,-заспокоювала себе Люда..
У садку вона, ясна річ, познайомилася з іншими матусями. З кимось просто віталася, коли дитину приводила, з деякими матусями перекидалася парою фраз, перш ніж кожна втече по своїх справах. І ось у них там є одна матуся вся така модна і доглянута. Виявилося, що ще і з охочих давати непрошені поради.
Люда, ти вже жuром заплила. Виходь вже з того декрету, робота тримає в тонусі. От побачиш. Вийдеш з декрету-станеш схожою на людину.
– Я вирішила до трьох років досидіти в декреті, відпочити, а потім вже з новими силами до роботи повернутися, – тихо промовила Людмила. І відчувала, що її обличчя починає горіти від сорому.
– А я ось повернулася вже, не стала трьох років чекати! І знаєш, не шкодую! Робота тримає в тонусі, не дає розслабитися. Завжди треба бути причесаною, при макіяжі, та й форму намагаюся тримати, – похвалилася Катя-“модниця”.
– Ну так, в чомусь ти має рацію … Люда ледве не заплакала… Такого нахабства вона ще ніколи не бачила. Стало так прикро, але вона не хотіла скандалити в дитячому садочку.
Нахабна порадниця поспішила заспокоїти Люду:
– Ну я ж з добрих спонукань!
Люда розгубилася і не знайшла, що відповісти нахабній матусі. Вірніше, їй було, що сказати, але вона промовчала, бо вирішила, що її відповідь прозвучить занадто грубо.
Ось так часто в житті буває: невиховані хамки не добирають слів у своїх висловлюваннях, їх не цікавлять чужі почуття. А жерти бояться поставити таких грубих людей на місце! Такі “добрі порадники” просто намагаються самостердитися за рахунок чужої недосконалості. Але забувають, що ніхто у цьому світі не ідеальний! Якщо на Вашому життєвому шляху трапляються такі люди-ставте одразу їх на місце, і не соромтеся!
Чи бували у Вашому житті такі “чудові порадники”?
