Ніна поверталася з нічної зміни. Ноги ледве вели її додому, спина страшенно боліла, у голові паморочилося. Востаннє вона їла ще вчора. Купила б собі чогось перекусити, але шкодувала втрачати гроші. Потрібно за комунальні платити та й продукти закінчуються у холодильнику.
Відколи не стало батька, вона та мати доглядали ще двох молодших двійнят. Оскільки ненька перебувала у декретній відпустці, то на роботу повернутися не могла. Ті копійки, які платила держава на допомогу по догляду за дітьми не вистачало навіть на підгузки. Ніні довелося відмовитися від свого майбутнього заради рідних.
На другому курсі вона покинула навчання й влаштувалася на роботу. Спершу працювала у супермаркеті на складі. Сортувала овочі та фрукти, викладала товар на вітрини, прибирала зіпсовані продукти. За окрему доплату мила підлогу. Грошей не вистачало, тож дівчина влаштувалася офіціанткою до нічного клубу.
Робота їй не подобалася, тому що чоловіки на підпитку часто дозволяли собі зайве. Не один раз доводилося втікати від їхніх безсоромних рук й закривати вуха, аби не слухати про що вони говорили. Терпіла лише через те, що кожного дня мала гарні чайові й зарплатня набагато більше, ніж у супермаркеті.
Якось до Ніни причепилася компанія хлопців, що гарно посиділи. Вона саме поверталася додому, коли вони перекрили їй шлях та почали запрошувати у свій автомобіль. Дівчина злякалася не на жарт, почала кликати на допомогу. Сама не зчулася, як один із них почав тягнути її до машини.
В голові крутилися ж ахливі картинки того, чим це все може закінчитися. Дякувати богу, хтось таки почув її крики та примчав на допомогу. Через лічені хвилини вона була вільна. Компанія розбіглася, хто куди, а її рятівник допоміг Ніні піднятися на ноги.
-З вами все в порядку, вони вас не образили? – переймався незнайомець.
-Дякувати вам, я ціла. Навіть стр _ашно подумати, що зі мною могло статися, якби не ви.
-Дозвольте підвести вам додому. Не потрібно такій красуні вештатися пізньої ночі самою.
Дорогою Ніна познайомилася зі своїм героєм. Його звали Антон, судячи з автомобіля та одягу, він дуже заможний. Дівчина чоловіку сподобалася, тому він запросив її на побачення. Ніна погодилася, вона мріяла хоч раз забутися й не думати про свої проблеми. Зустріч з Антоном допоможе це зробити.
Досить швидко між ними зав’язалися стосунки. Дівчина переїхала жити до Антона. Вперше їй не потрібно було дбати про когось, натомість чоловік піклувався про неї. Ніна смакувала вишукані страви у дорогих ресторанах, купувала найкращий одяг у брендових магазинах. Здавалося, вона потрапила у справжню казку, але досить швидко зрозуміла, що насправді сидить у «золотій клітці».
Антон не дозволяв провідувати рідних. Дівчина не могла зустрітися з подругами. Робота також була під забороною. Якщо кудись йшла повинна була попередити, схитрувати не вдавалося, тому що її завжди супроводжували охоронці чоловіка. Кохання Антона перетворилося на якусь манію, він постійно ревнував та боявся, що Ніна може його покинути.
Заручниця уже давно виношувала у своїй голові план втечі. Почала відкладати гроші та підшукувати житло якомога далі від міста. Останнім часом це все настільки виснажило дівчину, що вона почала втрачати свідомість. Антон відвіз її у лікарню на перевірку. Лікар повідомив несподівану новину – вона чекає на дитину. Чоловік не зрадів, попросив Ніну залишити їх з лікарем наодинці.
Майбутня матуся підслухала розмову чоловіків. Коли почула про що саме просив Антон мало не зомліла. Він не хотів бути батьком, дитину потрібно зберегти за будь-яку ціну. Охоронці чекали на вулиці, тому єдиний шлях для втечі – чорний вихід. Добре, що гроші взяла із собою.
Ніна бігла й не оберталася, встрибнула у першу маршрутку та їхала до кінця зупинки. Потім повторили те ж саме на іншому маршруті. Коли дісталася вокзалу, домовилася з водієм про місце, щоб білет не купувати. Їхала сама не знала куди, але щаслива, що дитина житиме.







