Поки всі мої однолітки насолоджуються безтурботним життям та розвагами, я натомість змушена знаходитися між двох вогнів. Мої батьки не завжди могли знайти порозуміння й спокійно домовитися. Тому я часто була свідком сімейних сварок та драм.
Нещодавно мама з батьком вирішили припинити мучити один одного та розійтися. Майно поділили швидко та без конфліктів, а от щодо мене виникли розбіжності. Мама була категоричною та вважала, що я повинна жити з нею. Тато теж просто так не здавався та відстоював своє право на моє виховання.
Обрала я матір. Прожили ми разом шість років, поки мені не виповнилося 14. Підлітковий вік, гормони, проблеми із навчанням та перша закоханість – мама була надто вимогливою та строгою. Ми почали часто сперечатися й не могли порозумітися. Одного разу я підслухала розмову матері з бабусею. Вона скаржилася на мене та казала, що не може дочекатися, коли я виросту й переїду жити окремо. Того вечора я втекла до тата.
Він був радий мене бачити. Ми провели час разом, порозмовляли і я трішки заспокоїлася. Батько пояснив, що мама емоційна людина, тому частенько може наговорити зайвого. Та вона мене любить і турбується про моє майбутнє. Звичайно він не був проти, щоб я переїхала жити до нього, але пояснив, що таке моє рішення може сильно образити матір. Рішення залишалося за мною і я вирішила, що залишуся пожити у батька, а там подивимося.
