Майже всю ніч не спала: удар чоловіка розбудив її від хропіння.
Галина ледве закрила очі цієї ночі. О другій годині чоловік різко штовхнув її в бік і буркнув:
Годі хропіти, замучила!
Хоча вона починала хропіти лише тоді, коли спала на спині, раніше він обережно повертав її на бік. Тепер же просто штовхав або навіть пихав, а сам засинав миттю. А Галина, прийнявши заспокійливе, до світанку не могла зімкнути очей.
З Ігорем вони були одружені вже 27 років. Два роки тому відзначали срібне весілля. Святкувати не стали. Взагалі, Ігорій забув про цю дату якраз купував нову машину й був невиправдано нею захоплений. Стару віддалив синові.
Родина відкладала гроші на житло для сина у нього вже була дівчина. Та батько з сином вирішили, що спершу треба купити авто вони ж дорожчають, а син з коханою можуть жити у його кімнаті. Галину ніхто не питав, хоча більшість грошей були її вона заробляла більше за чоловіка.
Після покупки авто вона почала відкладати гроші на окремий рахунок. Ігор спершу образився. Вона пояснила:
Не довіряю. Куплять ще й третю машину. Чому не можна мати власні заощадження?
Ти ж знаєш, яка вона, моя зарплата? Що я можу відкласти? відповів він.
Галина мала вищу освіту. Її подруга Оксана разом із нею приїхала з селища до Києва вступати до педагогічного університету. Вступили легко, закінчили успішно. Оксана пропрацювала у школі лише рік, потім пішла, закінчила курси перукарів, навчалася у відомого майстра у Львові й відкрила свій салон.
Галина ж затрималася у школі довше. На першому році роботи вона зустріла Ігоря. Вона проводила екскурсію для абітурієнтів у технічний коледж, де Ігор працював майстром. Він був молодим, високим, харизматичним і мав відчуття гумору.
Ніколи не думав, що про таку роботу можна розповісти так цікаво, сказав він після екскурсії.
Ігор теж сподобався молодій вчительці. За півроку вони одружилися. Весілля було скромним прийшли лише батьки Галини.
Молодята оселилися у трикімнатній квартирі матері Ігоря він був єдиним сином. Батько помер рано. Пізніше свекруха вирішила, що виконала свій обовязок, і поїхала жити до Одеси. Там познайомилася з удовцем, який зробив їй пропозицію. Також квартира залишилася родині.
Мати Галини з дитинства вмовляла доньку:
Дім мусиш тримати в ідеальному порядку, щоб чоловік навіть не помічав твоїх зусиль. Чоловіки не люблять, коли в суботу роблять генеральне прибирання, тож усе треба встигнути до його повернення.
Галина прокидалася о пятій, готувала сніданок і вечерю. Обідала у шкільній їдальні. Поверталася додому раніше за чоловіка й встигала прибрати, постирати та випрасувати. Ввечері готувалася до уроків і перевіряла зошити.
У 24 роки у неї народився син Тарас. Вона залишилася вдома з дитиною і відчула полегшення не треба було ходити на роботу, а домашні справи робила, поки син спав. Він був спокійним, але грошей не вистачало зарплата чоловіка була маленькою, а державні виплати не рятували.
Одного разу подруга Оксана приїхала з подарунками для Тараса. Галина попросила в неї позички до зарплати.
Подруга дала гроші, але сказала:
Слухай, дитині вже 10 місяців. Приходь увечері до салону. У мене є чудова майстриня з манікюру вчися в неї, а я не братиму з тебе оренди. Ввечері батько може посидіти з сином. Відкрий свій кабінет. На манікюрі можна добре заробляти жінки завжди доглядають за нігтями.
Галина навчалася старанно, почала робити манікюр, потім педикюр. Орендувала кабінет недалеко від дому. Інструменти купила за позичені у подруги гроші. Працювала щовечора з 17 до 22. Ігор сидів із сином. Клієнтки знайшлися швидко багато жінок працювали вдень, а ввечері їм було зручніше. До школи вона не повернулася.
Життя стало веселішим. Ігор залишився на старій роботі. Вони купили авто, зробили ремонт, їздили на море. Галина була з родиною лише тричі влітку клієнток було більше, особливо на педикюр. Ігор почав ще більше цінувати дружину.
Ти моя кормилиця, казав він з ніжністю.
Шість років потому народилася донька Софійка. Галина не хотіла кидати роботу й втрачати клієнтів. Вона найняла няню для доньки і працювала тепер з полудня до 20:00. Через рік син пішов до школи вона була поруч, і Тарас швидко навчився повертатися сам.
Після доньки роки летіли швидше: діти росли, витрати збільшувалися, зявлялися проблеми. Галина важко відпочивала бувала в рідному місті лише на похоронах батька чи рідко навідувала матір.
Ось і Тарасу вже 24, а Софійці 18. Син закінчив юридичний. Доброї роботи, звісно
