Макс прийшов у себе вже у лікарні. Перед очима проносилися епізоди вчорашнього дня. Він не міг пригадати, коли саме втратив свідомість. У палату пробивалося яскраве сонячне світло. Хлопець підняв руку, щоб прикрити лице і раптом у його свідомість долинуло страшне відчуття – Максим не відчyває своїх ніг. І знову спогад – він застряг у машині, що на швидкості злетіла у kювeт. Біля палати перешіптувалися медсестри. Те, що він почув з їхньої розмови, його остаточно шokyвалo

Макс прийшов у себе вже у лікарні. Перед очима проносилися епізоди вчорашнього дня. Він не міг пригадати, коли саме втратив свідомість. У палату пробивалося яскраве сонячне світло. Хлопець підняв руку, щоб прикрити лице і раптом у його свідомість долинуло страшне відчуття – Максим не відчуває своїх ніг. І знову спогад  – він застряг у машині, що на швидкості злетіла у кювет. Біля палати перешіптувалися медсестри. Те, що він почув з їхньої розмови, його остаточно шокувало.

Максим лежав у ліжку десяту годину поспіль. Шия срашенно затекла і він попросив медсестру поправити його подушки. Саме в цей момент до палати зайшла його наречена Вероніка. З її презирливого погляду, хлопець зрозумів, що вона вже мала розмову із лікарем.

Довго вона не затримувалася. Пояснила, що має справи і їй потрібно йти. На прощання Ніка нахилилася над хлопцем, маючи намір його поцілувати, але він відвернувся. Коли двері зачинилися, Макс ще довго дивився на те місце, де щойно сиділа його кохана. Чомусь йому здалося, що це їх остання зустріч.

В палаті відчувався аромат персиків і цитрусу. Минулої ночі він теж відчував ці запахи. Макс замовив на вихідні заміський будинок. Свіже повітря, красива природа і сад із персиків – це місце здавалося йому ідеальним для того, щоб зробити Ніці пропозицію.

Макс хотів встигнути все приготувати до її приїзду, тому сильно поспішав. Вечоріло, небо затягнуло чорними хмарами, роздався гучний розкат грому, після чого одна за одною посипалися дощові краплі. Видимість дороги стала обмеженою, але хлопець швидкості не збавляв. Задзвонив телефон, Максим на мить відволікся від дороги і уже через секунду відчув різкий удар.

Прийшов у себе вже у лікарні. Перед очима проносилися епізоди вчорашнього дня. Він не міг пригадати, коли саме втратив свідомість. У палату пробивалося яскраве сонячне світло. Хлопець підняв руку, щоб прикрити лице і раптом у його свідомість долинуло страшне відчуття – Максим не відчуває своїх ніг. І знову спогад  – він застряг у машині, що на швидкості злетіла у кювет. Біля палати перешіптувалися медсестри. Те, що він почув з їхньої розмови, його остаточно шокувало.

Максу здавалося, що відтепер кожного дня він переживає дежавю. Все починалося з ранкових процедур, потім до палати заходив лікар, щоб знову повідомити ту саму новину – ніяких змін не виявлено. Та сьогоднішній ранок відрізнявся від попередніх. Біля палати хлопця хтось голосно сперечався.

-Пустіть мене до нього негайно!

Серце Макса почало шалено битися. Невже Вероніка повернулася? До палати забігла симпатична брюнетка. Секунду вони просто дивилися один на одного, а потім незнайомка заговорила.

-Я так за тебе хвилювалася! Мене не хотіли пускати, бо я не член родини. Прийшлося сказати, що я твоя наречена, але і цей номер не пройшов. Мені сказали, що твоя справжня наречена вже давно тут не з’являлася.

Максим з хвилину лежав у ступорі і нічого не міг сказати. Хто ця жінка і що вона тут робить? Але було у ній щось таке знайоме і рідне.

-Не хочу вас образити, але я, мабуть, сильно вдарився головою, бо зовсім вас не пам’ятаю.

-Максимко, та ти чого? Невже я так змінилася? Я ж Таня Міроша, ми за одною партою сиділи. Це я тобі будинок на вихідні здала, правда онлайн. Ти не змінився, я відразу тебе впізнала.

Максим і Таня навчалися в одному класі. Їм зі школи приписували роман, але вони тільки посміювалися над здогадками однокласників і все заперечували. Та власне серце не обманеш. Таня любила Максима, але так і не наважилася зізнатися йому у своїх почуттях. Після випускного доля розкинула їх у різні краї. І ось сьогодні вони знову зустрілися. Скільки часу минуло, а почуття дівчини не пройшли. Здавалося, вони тільки вчора розлучилися.

– Справді, Танька, скільки літ, скільки зим! А я дивлюся, лице твоє здається знайомим, а пригадати, звідки знаю не можу. Шкода, що ми за таких обставин зустрілися.

Все буде добре,- Таня взяла руку хлопця у свою. Її серце забилося частіше, кохання не проходить. Більше вона не упустить своє щастя. Максим дивився на неї із ніжністю і надія поселилася у душі закоханої.

Таня приходила до Максима щодня. Вони згадували шкільні роки, розповідали про своє життя після випускного і просто мовчали, кожен про своє. Максим відчував легкість у спілкуванні з Танею, так як це було у шкільні роки. Поруч із нею добре і затишно. Коли у Тані не виходило прийти, він сильно сумував і не міг дочекатися наступної зустрічі. Макс наважився зізнатися самому собі – він кохає Таню і при чому ще зі школи. Але як можна обтяжувати її таким життям, що він зможе їй дати в інвалідному кріслі? Безперечно, Таня заслуговує набагато більше.

Через два дні розлуки Тетяна, точно торнадо, влетіла у палату коханого. Він саме збирався сказати їй, що не варто більше приходити, але дівчина випередила його.

-Я більше сюди не прийду, – випалила Таня одразу, але посмішка не сходила з її обличчя.

Серце Максима зжалося від нестерпного болю. Та він же сам хотів відігнати дівчину від себе, тоді чому так важко.

-Я сюди не прийду, тому що ми їдемо в іншу клініку. Мене не було два дні, бо я домовлялася про місце для тебе у найкращій клініці столиці. Лікар сказав, що у тебе є всі шанси знову стати на ноги. Головне, щоб операція пройшла успішно. А я переконана, що все неодмінно буде добре!

-Чому, Таню? Чому ти це все робиш для мене?, – емоції переповняли хлопця, але він боявся відкритися цій життєрадісній дівчині.

– Який же ти дурник! Тому що кохаю тебе, ще зі школи кохаю. І зараз нікому тебе не відам!

я люблю тебе, який же я боягуз. Я хотів сказати тобі це ще на випускному, але боявся, що ти відмовиш.

Свіже повітря, красива природа і сад із персиків – це було ідеальне місце для того, щоб сповістити прекрасну новину. Спокій довкола перервався дитячим сміхом. Максим підкидав угору красиву чорняву дівчинку, яка заходилася від сміху. Таня піднялася із крісла-гойдалки і попрямувала до своєї сім’ї. Треба сповістити їм гарну новину – у них буде поповнення. Серце жінки переповнювалося любов’ю і щастям. Вона була безмірно вдячна долі за те, що дала їм із коханим другий шанс.

Оцініть статтю
Дюшес
Макс прийшов у себе вже у лікарні. Перед очима проносилися епізоди вчорашнього дня. Він не міг пригадати, коли саме втратив свідомість. У палату пробивалося яскраве сонячне світло. Хлопець підняв руку, щоб прикрити лице і раптом у його свідомість долинуло страшне відчуття – Максим не відчyває своїх ніг. І знову спогад – він застряг у машині, що на швидкості злетіла у kювeт. Біля палати перешіптувалися медсестри. Те, що він почув з їхньої розмови, його остаточно шokyвалo