Максим не хоче переїжджати й каже мені не крутити носом. «Батьки такий подарунок нам зробили, все залишили. А ти хочеш відмовитися, бо лінуєшся підтримувати порядок та чистоту? Мама добрих десять років з усім справлялася й не скаржилася. Значить і ти впораєшся»

Ви коли-небудь задумувалися, що ховається за високими огорожами елітних особняків? Раніше для мене життя в такому домі здавалося щось з області фантастики. Проте я з дитинства мріяла про великий будинок з красивою алеєю, прикрашеною туями, красивий сад та басейн на задньому подвір’ї. Ці мрії не дуже вписувалися у мою скромну однокімнатну квартирку з трьома кімнатними рослинами та кухонькою розміру «Рукавички».

Все змінилося, коли я зустріла Макса. Його батьки володіли власним виробництвом з відшиву одягу. Хлопець приєднався до сімейного бізнесу після закінчення університету. Ми познайомилися через спільних друзів. На той час я відходила від попередніх невдалих стосунків й просто хотіла з кимось розважитися, щоб забутися про колишнього. В око втрапив Максим – красивий, впевнений в собі, харизматичний. От і включила весь свій шарм й всіляко привертала увагу молодого чоловіка до себе. Як і передбачалося він сам підійшов аби познайомитися.

Я навіть не передбачала, що між нами може бути щось серйозне, але уже через місяць він мені освідчився. Все відбувалося надто швидко, але мені це навіть подобалося. Чому б і не спробувати? Ми зіграли велике пишне весілля й саме тоді я дізналася, що виходжу за заможного хлопця. Батьки Макса радо прийняли мене у свою родину. Ми домовилися, що перший час житимемо з ними, поки не підшукаємо собі квартири для оренди у місті.

Коли я вперше приїхала в гості до них, то була шокована розмахом їхнього обійстя. Яка ж краса тут була! Великий сучасний будинок, туї, подвір’я викладене плиткою, величезні вікна, сад, басейн, місце для барбекю. Всередині все сяяло. Мені влаштувати екскурсію по дому. Усі кімнати великі, просторі, світлі. Я була в захваті й ще кілька днів блукала сама цим «замком», роздивляючись кімнати та елементи декору.

Скажу вам чесно, я вже не хотіла розглядати варіант із квартирою. Ми могли спокійно жити всі разом й навіть не пересікатися в цьому великому домі. Не минуло й місяця, як батьки чоловіка ошелешили своєю пропозицією. Вони збираються відкрити нову фабрику в іншому місті, тож за всім потрібно буде слідкувати. Щоб не кататися туди-сюди, вони купляють собі там квартиру, а нам залишають будинок. Яка ж я була щаслива, поки не знала, що багаті теж плачуть.

Макс попередив, що догляд за будинком, кухня, продукти – усе це буде на мені. Він візьме на себе сад, басейн та газон. Я спершу не зрозуміла, думала, що у них є працівники, які дивляться за домом, але усім займалася свекруха та свекор самостійно. У цій родині якийсь пунктик стосовно чужих людей на території.

Хоч ми й користуємося лише одною спальнею, ванною та кухнею, але прибирати потрібно в усьому домі. Витирати пил, мити підлогу, чистити килими. Я чотири дні витратила аби з усім впоратися. Мене більше не приваблює перспектива жити у великому будинку. Вважайте я все своє життя прибиратиму та слідкуватиму за порожніми кімнатами. А якщо у нас народиться дитина, як взагалі встигати все це робити.

Максим не хоче переїжджати й каже мені не крутити носом. «Батьки такий подарунок нам зробили, все залишили. А ти хочеш відмовитися, бо лінуєшся підтримувати порядок та чистоту? Мама добрих десять років з усім справлялася й не скаржилася. Значить і ти впораєшся». Він закрив цю тему й наказав більше до неї не повертатися. Мрія про заможне життя в красивому особняку стала реальністю, але не принесла мені жодного щастя. Я сумую за своєю однокімнатною квартиркою з кухнею розміру «Рукавички». Та не розлучатися ж мені з Максимом через те, що не хочу жити у цьому будинку? Що б ви зробили на моєму місці?

Оцініть статтю
Дюшес
Максим не хоче переїжджати й каже мені не крутити носом. «Батьки такий подарунок нам зробили, все залишили. А ти хочеш відмовитися, бо лінуєшся підтримувати порядок та чистоту? Мама добрих десять років з усім справлялася й не скаржилася. Значить і ти впораєшся»