Каріна набирала воду в ванну. Вона хоче розслабитися, поніжитись в теплій воді. Сиділа на краю ванни й розмовляла зі своїм коханим Максимом. Оглянулася, щоб глянути, телефон вислизнув із рук і прямо в воду. Каріна відразу вихватила, але того достатньо. Весь мокрий, екран не світиться. Дівчина з досади кинула його на столик. Знову без телефона, та що ж це таке з нею. Недавно купила і вже у воді.
Максим розмовляв із Каріною. Наразі в слухавці тихо. Він перетелефонував, відповідь «відсутній зв’язок, зателефонуйте пізніше». Чоловік не знає що і думати. Перед цим дівчина говорила, що ніжитиметься в ванній. А якщо грабіжник зайшов? Максим біг додому не розбираючи дороги. Швидше б прибігти, що там із його коханою?
Чоловік відкрив двері своїм ключем. Каріна сиділа на кухні й плакала. Перед нею лежав телефон в розібраному вигляді. Коли побачила Максима зі сльозами на очах промовила:
– У воду впав. Я тільки нещодавно купила його. Як мені без телефона?
– Та нічого, не нервуйся, висохне, віднесемо нехай ремонтують.
– Він таким уже не буде. Коханий, купи мені новий телефон.
Каріна заглядала Максиму в очі.
– Та де ж я стільки грошей візьму, щоб тобі майже кожного місяця купувати телефони? Відремонтують і будеш ходити з цим.
– Так тобі для мене грошей шкода? Я не винувата, що він випав.
– Я тебе не винувачу, але купувати не збираюся. З цим будеш ходити, а наразі два дні потерпиш.
– Та ні, не буду терпіти. Якщо тобі шкода для мене купити новий телефон, то і мені з тобою нічого робити.
Каріна збирала речі, щоб піти від Максима. А чоловік в цей час міркував. Якщо наразі дівчина вимагає з нього купувати телефон, хоч той відремонтувати, і працюватиме, то що від неї чекати надалі? Нехай іде.
