Максим мріяв про автомобіль. Часом брав батьків, щоб насолодитися поїздкою в гори чи до озера. Але це було зрідка – лиш у вихідні, коли тато вирішив побути вдома.
І ось довгоочікувана подія – захист диплома. Так, тато обіцяв зробити йому хороший подарунок. Невже його мрія збудеться зараз!
Після отримання диплома, батько запросив його на прогулянку в парк. Максим розраховував, що саме тут відбудеться вручення подарунка – ключів від автомобіля.
Батько казав Максиму, що дуже ним пишається і любить, що він упевнений, що у хлопця – відмінне майбутнє. І простягнув синові коробку. Хлопець швидко відкрив коробку з надією, що там лежать ключі від автомобіля. Але … там була книжка – Біблія.
Хлопець дуже засмутився і навіть образився на батька. Адже в нього було цілком достатньо грошей, щоб подарувати автомобіль, щоб здійснилася основна його мрія.
Так, Максим дуже образився на батька. Він покинув його дім і почав жити окремо, припинивши спілкування.
Минали роки. Максим цілком забув за свого тата – не провідував, не дзвонив, не цікавився ним. Наче викреслив зі свого життя.
Завдяки хорошій освіті заробляв хороші гроші, навчився давати раду в житті самостійно. Окрім цього, був працьовитим і цілеспрямованим, тому швидко піднімався по кар’єрній драбині.
Згодом у Максим одружився. Придбав власний будинок. Він досягнув всього, про що мріяв. Почував себе щасливим і успішним.
І все-таки в його житті настав день, коли він зрозумів, що свого часу вчинив погано щодо рідного батька. Адже він бажав йому усього найкращого, а Максим його зненавидів. Хіба можна так ставитися до рідного батька? Тип паче нена видіти?
Максим вирішив за стільки років провідати свого тата, попросити в нього вибачення, поспілкуватися і зрештою, подякувати, що він дав йому хороший старт у житті.
Максима зустрів старий занедбаний будинок. Подвір’я було поросле високою травою, огорожа в деяких місцях була повалена. Син загляну до сусідів. Вони повідомили, що батько вже більш як сім років виїхав за кордон, так і не дочекавшись його приїзду. Він залишив для Максима ключі від будинку
Максим ступив на подвір’я і відчинив зі скрипом замок. Приміщення дихнуло на нього вільгістю. Він зайшов усередину. На столі лежав лист, адресований йому. У листі йшлося, що будинок батько переписав на нього.
Дивне відчуття охопило Максима. Він оглянув кімнату. На поличці лежала коробка, яку тоді він проігнорував. Максим витягнув Біблію і… він від здивування присів на диван. На дні коробки лежав ключ від машини. Максим не вірив своїм очам.
За що ж він тоді ображався тривалий час на батька? За що ненавидів його? Чому так необачно повівся з ним?
Максим рвучко підхопився. Він знайде батька. Обов’язково знайде, щоб вибачитися, щоб виправити помилку, якої допустився тоді. Лиш би знайти його, щоб не мучитися з тим тягарем усе життя!
