У мене дві доньки та сталося так, що вони майже одночасно зібралися заміж. Ми родом з села, у нас святкують весілля з великим розмахом. Так заведено. Ставимо шалаші, накриваємо столи. Три дні готуємо, три дні святкуємо та запрошуємо на весілля абсолютно всіх родичів. Моя старша донька Софія вирішила, що залишиться жити в селі, її наречений наш односелець. Молодша Марія вирішила святкувати весілля після Софії, її наречений був запрошений на весілля, адже це чудова нагода познайомитися з усіма родичами.
Підготовку до весілля розпочали задовго до дати святкування. За весільною сукнею ми їздили в місто. Всім селом ставили шалаші та гості вже не могли дочекатися коли вже нарешті почнеться весілля. Щоб покрити всі витрати, Софії з нареченим довелося брати кредит та ми не хвилювалися з цього приводу, адже на весілля було запрошено понад як 300 людей.
Нарешті цей день настав, на нашому подвір’ї ніколи не було так людно. Всі вітали молодят, співали пісень, було дуже багато цікавих конкурсів. Майже всі гості були раді познайомитися з нареченим Марії та всі вони в один голос говорили, що їм не терпиться прийти на їх весілля. Я бачила очі Софії та її нареченого Андрія, вони були дуже розгублені. Але що ж поробиш, це традиція.
Подарунки були дуже різноманітні. Наші односельці ті ще вигадники. Мало хто дарував гроші. Більшість дарували речі, які знадобляться в побуті: пельменницю, набір каструль, швабру для миття підлоги, дитячі ходунки. Таш сусід дід Петро подарував курку та півня молодому подружжю вважаючи, що це дуже хороший подарунок. В результаті весілля не окупилося та молодятам довелося ще довго виплачувати кредит.
Дивлячись на це все, Марія сказала, що не хоче такого святкування та просила нікому з родичів не казати коли у них буде весілля. Я слізно просила доньку схаменутися та передумати. Адже вона виставляє мене в поганому світлі. Як я дивитимусь родичам в очі та що відповідатиму коли вони мене про це запитають?
Марія не послухала мене та вони з Андрієм просто розписалися. Потім поїхали в медовий місяць на Світязь. І все. Зекономлені гроші вклали в купівлю житла в іпотеку. Всі родичі припинили зі мною розмовляти. Марія каже, що вона не хотіла залишатися в боргах лише тому, що комусь хочеться побувати на весіллі та подарувати молодим якусь дрібницю. Навела в приклад мою сестру Ірину, яка взагалі прийшла на весілля з порожніми руками.
Діло молоде, але Марія поставила мене в дуже незручне становище. Вона собі проживає в місті та не бачить тих недобрих поглядів, які я відчуваю на собі щохвилини. Вона не чує тих розмов, які ведуться у мене за спиною Це просто нестерпно.
Невже важко було зробити так, як я сказала? Не думала, що виростила справжню егоїстку. От Софію в селі всі поважають та бажають їй щоразу довгих років сімейного життя, а про Марію воліють зовсім не згадувати.
