Я не думала, що так буде, коли ми з новонародженою донечкою повернулися з пологового будинку. Марійка дуже бажана дитина. Перша ніч вдома була дуже складною, донечка усю ніч не спала та нам з Василем довелося цілу ніч по черзі колисати її на руках. Зранку ми посперечалися та чоловік пішов на роботу.
А коли Василь повернувся додому, то застав мене за збиранням валізи.
– Ти кудись їдеш? – запитав здивований чоловік.
– Ми йдемо від тебе, – ледве стримуючи емоції відповіла я.
– Куди ти підеш з маленькою дитиною? Що це за новини?
Тут з сусідньої кімнати вийшла моя мама та сказала:
– Оксана переїжджає до мене, бо ти зовсім не допомагаєш їй з дитиною.
– А, тепер все зрозуміло, – сказав Василь, – от звідки ноги ростуть. Подумай про дитину та не роби поспішних висновків.
– Їй зі мною буде краще, ніж з тобою. Ти виявився не готовим до батьківства. У мене більше досвіду, тож я подбаю про Марійку, – твердо стояла на своєму моя мама.
– Поясни мені що сталося, – звернувся до мене чоловік..
– Ми більше не разом, не шукай мене та навіть не думай відмовляти від мого рішення, – різко відповіла я.
Ми закінчили збори речей та вийшли з квартири. Василь так і залишився стояти посеред кімнати.
Згодом я отримала від Василя повідомлення на свій телефон. Він писав, що його начальник дозволив частину роботи виконувати дистанційно, щоб він мав змогу допомагати мені з дитиною. Але я подумала, що це лише його марні спроби повернути нас із Марійкою.
До того часу, поки не народилася донечка, ми дуже рідко сварилися. МИ з Василем дуже сильно закохані один в одного та старалися домовитися про все.
Я бачила, що Василь дуже старається бути хорошим чоловіком. Він ніколи не затримувався з роботи. А якщо йому доводилось побути на роботі трішки довше, то він завжди мене про це попереджував. Я, своєю чергою, теж старалася бути хорошою господинею та завжди зустрічала чоловіка з посмішкою та смачною вечерею.
Василь ніколи не цурався домашньої роботи, навіть миття посуду не викликало у нього огиду та він охоче допомагав мені у веденні домашнього господарства.
Мама не раділа за мене тому, що у неї самої не склалося особисте життя. Батько пішов від нас коли я ще була маленькою, та відтоді мама ніяк не могла знайти собі чоловіка. У неї просто кепський характер та вона може знайти проблему там, де її немає.
Коли ми були вже у мами, я заснула, а мама укутала Марійку у дві ковдри. Вдома було тепло та дитина сильно перегрілася, у неї почався жар, ми не могли його збити, довелося викликати швидку. Я зателефонувала до Василя та він відразу приїхав у лікарню. Як тільки чоловік підійшов до нас, мама відразу накинулася на нього зі звинуваченнями:
– Це все через ваші постійні сварки Марійка захворіла.
Я промовчала, але знала, що причина зовсім не в цьому. Я відвела Василя вбік, попросила у нього пробачення за поведінку своєї мами та розповіла як все було насправді.
З лікарні ми повернулися назад до чоловіка, свою маму я більше не слухала.
Мені стало зрозуміло, що мама насправді хоче, щоб я повторила її долю, ось і налаштовує мене проти Василя. Добре, що я вчасно це зрозуміла.
