Колись я зустріла Артема. І з першого погляду закохалась в нього. Він був ідеалом чоловіка — мужній, трохи брутальний, неймовірно красивий та добре заробляв. Мрія, а не чоловік.
Ми почали зустрічатись адже я не змогла встояти перед його чарами спокуси. Та й не заперечувала, щоб він володів мною.
Подруги заздрили. Хтось приховано, а хтось відкрито. Кожна хотіла Артема собі. Кожна хотіла бути на моєму місці! Деякі, з якими ми більше не спілкуємось, намагались зважити Артема та забрати його в мене. Але він, все одно, обирав мене, а не їх.
Родичі також були в захваті. Особливо моя бабуся. Видно, і на старше покоління красиві чоловіки діять. Бабуся вимагала в мене, щоб я вийшла за нього заміж.
Проте, краса та статки нічого не варті, коли в нього настільки жахливий характер. Його пиха та надмірна самовпевненість туманом закрили йому очі й вуха, тому він чув і бачив лише себе, свої інтереси та потреби, при цьому геть забуваючи про мене.
Артем все робив самостійно, все вирішував сам, коли це стосувалось нас обох. А з часом став відпускати дуже недоречні коментарі щодо мене, моїх хобі та моєї зовнішності. Так. Він став принижувати мене та порівнювати з іншими.
Я не хотіла такого “щастя”, тому вирішили, що слід завершити такі стосунки. Добре, що розійшлись ми відносно мирно і спокійно. Хоч щось мене радувало. Але от родичі мої були геть не спокійні, коли дізнались про закінчення наших відносин. Казали, що я дурна, що втратила такого чоловіка. Особливо сильно обурювалась бабуся.
Зараз я в стосунках з Левом. Він чудовий! Так, можливо професія в нього не так пафосно звучить, він не виставляє на показ свої доходи та доволі скромний чоловік, але він неймовірна людина. В нього чудова особистість, він дуже добре до мене ставиться і я ставлюсь до нього так само.
Проте родичі проти наших відносин. Мовляв Артем був кращим. Мама навіть після мого откровення про характер колишнього, все одно була на його боці та казала, що я могла б і перетерпіти все це.
З тих пір я не спілкуюсь з тими людьми. З Левом ми плануємо весілля і я навряд буду кликати на нього своїх рідних. Якщо вони не бажають мені щастя, а лише хочуть красивої картинки, то чи справді вони мені сім’я?
