Мама просить мене зберігати сімейну таємницю й не руйнувати щастя сестри. «Ти ж бачиш, що їй довелося пережити. Свого часу зрозумієш навіщо вона так вчинила. Це не найкраще рішення, але я, як мати, прекрасно її розумію. Для своєї дитини зробила б те ж саме!»

Катя завжди вирізнялася своєю красою, я ж навпаки для хлопців залишалася непоміченою. Хоч ми й рідні сестри, але взагалі не були схожі між собою не тільки зовнішньо, а й за характером. Катя, старша, вона завжди любила гучні компанії, посиденьки із друзями та залицяння від хлопців, які постійно крутилися поруч неї.

Я з дому виходила не часто й то, якщо таке траплялося, сиділа тихенько у віддаленому кутку й лише благально дивилася на Катю, запитуючи коли ми вже підемо додому. Вона сердилася й погрожувала, що більше мене з собою нікуди не візьме. Мені не дуже й хотілося, це батьки змушували нас йти разом, бо знали, що у мене більше розуму, тож я не дозволю Каті вчинити дурницю.

Чомусь я ще зі школи знала, що Катя рано вийде заміж. Вона довго зустрічалася з одним хлопцем, старшим від неї. Про нього нікому не розповідала, але по її поведінці було видно, коли у них все добре, а коли вони розходилися. Вона у дні самотності просто скаженіла й кидалася на всіх з дурнуватими зауваженнями.

У стосунки сестри я не втручалася мені ж спокійніше, а сама потайки мріяла про сусіда, Митю. Хлопець навчався з Катею в одному класі, часто приходив до нас додому, щоб допомогти сестрі з уроками та підтягнути матеріал. От тільки Катя його майже не слухала, сиділа в телефоні або ж фарбувала нігті поки я не могла поворухнутися, захоплена розповідями Миті.

Звісно, мене він не помічав, в сенсі як дівчину, а ставився радше як до молодшої сестри. Катя, зрозумівши про мої почуття, лише насміхалася й казала навіть не мріяти:

Так Митька ще з 1 класу за мною сохне. Думаєш він подивиться колись на тебе так само? Дуже в цьому сумніваюся. Мені достатньо одним пальцем клацнути й Митя впаде до моїх ніг.

Я на такі їдкі зауваження не реагувала, розуміючи, що Катя має рацію.

На третьому курсі у Каті почалися серйозні неприємності в університеті. Батьків викликали в деканат, а це означало, що справи погані. Сестру хотіли відрахувати, батькові довелося дуже багато заплатити аби владнати це питання. Ввечері вдома був скандал. Тато ще ніколи не був таким сердитим, він кричав на Катю й звинувачував у безвідповідальності. Погрожував відвести її в село до бабусі й більше не забезпечувати. У пориві гніву Катя сказала, що скоро сама переїде, бо вона вагітна від свого хлопця й вони розпишуться.

Запала раптова тиша. Далі важкі кроки батька по кімнаті, плач матері й переможна посмішка Каті. Тато наказав негайно телефонувати до того кавалера, щоб явився в гості. Катя набрала його, але не змогла додзвонитися. Не відповів Влад й наступного дня, через тиждень телефон мовчав. Коли пішла до нього додому сусіди повідомили, що родина Влада виїхала, а куди невідомо.

Виходить, що Катю покинули напризволяще та ще й при надії. Я намагалася її підтримати, втішити, але від того сестра ще більше лютувала. До нас знову почав надходжувати Митя. Сестра більше його не ігнорувала й навіть радо зустрічала, а ввечері бігала на побачення. Через місяць повідомила, що Митя освідчився й вони одружуються через кілька днів.

-Ти сказала йому? – запитала я у Каті замість привітання.

-А як я могла не повідомити про дитину майбутньому татусеві – зауважила Катя.

-Ти що збираєшся навішати Миті чужу дитину? – я відчувала як злість всередині накипає.

-Чого це чужу? Ти що мене не слухаєш, я сказала, що Митя батько моєї дитини, чи ти хочеш заперечити – Катя дивилася на мене з викликом.

-Совість не мучатиме, ти спокійно спатимеш вночі?

-З таким чоловіком мені немає за що хвилюватися. До речі, може хочеш бути моєю дружкою?

Я пішла, щоб не наговорити зайвого. Батьки та Катя активно готуються до весілля. Митя забрав сестру до себе, тепер вони живуть разом. Мама просить мене зберігати сімейну таємницю й не руйнувати щастя сестри. «Ти ж бачиш, що їй довелося пережити. Свого часу зрозумієш навіщо вона так вчинила. Це не найкраще рішення, але я, як мати, прекрасно її розумію. Для своєї дитини зробила б те ж саме!» Виходить я повинна думати про добробут сестри, а хто подумає про мої почуття, тим більше, що мама та Катя знають про те, що я люблю Митю.

Оцініть статтю
Дюшес
Мама просить мене зберігати сімейну таємницю й не руйнувати щастя сестри. «Ти ж бачиш, що їй довелося пережити. Свого часу зрозумієш навіщо вона так вчинила. Це не найкраще рішення, але я, як мати, прекрасно її розумію. Для своєї дитини зробила б те ж саме!»