Коли вийшла заміж за Андрія, то мою матір наче хтось підмінив. Її скрізь було багато, і вона бажала всіма керувати. Навіть моїм чоловіком. Як їй вдалося всіх підімнути під себе?
Річ у тому, що моя матір доволі активна жінка, хоч і пенсіонерка. З моїм заміжжям у неї наче прокинулася друга сила, яку вона спрямувала на здобуття матеріального успіху.
Отож, вона вирішила, як і де ми повинні жити. Свого часу матір успадкувала квартиру від бабусі. Тривалий час вона здавала її в оренду. Тепер, коли у нас постало питання житла, вона віддала цю квартиру нам. Правда, офіційно оформити не забажала, мотивуючи тим, що раптом у мене з чоловіком не складеться, тоді доведеться ділити квартиру навпіл. А після її смерті все одно квартира дістанеться мені.
Так ми замешкали в бабусиній квартирі, вклавши гроші в її ремонт.
Мама перед тим встигла купити собі ще дачу. І зараз у неї зародився план, що ми на цій дачі повинні працювати, тобто допомагати їй. Усі вихідні ми тепер пропадали на городі. Хоч повернення як такого з нього не було. Все літо відбатрачили. Врешті чоловік не витримав, сказав, що йому надоїло таке життя. У вихідні він має право хоч інколи відпочити.
Саме в цей час у нас народилася донечка, якій потрібна була увага. Чоловік, зсилаючись на те, що мені потрібна допомога, часом не їхав на дачу. Я його розуміла і підтримувала, бо мама не має права розпоряджатися нами, як їй заманеться. Це ж наше приватне життя.
Мама дуже образилася з цього приводу. Сказала зятю, що він безхатченко – живе в чужій квартирі.
Звісно, що така фраза зачепила мого чоловіка. Він відмовився від дачі. Сказав, хай винайме собі людей. Консервації, які привозимо з дачі, і так ніхто не їсть. А часу і грошей на дачу йде достатньо. Тим паче, що матір ставиться до нас без поваги.
Мало того, що перепало чоловікові, то мама ще й до мене добралася, виговорювала, що вийшла заміж за ледацюгу, що їй дуже сумно з цього приводу, що вона віддала нам хату, з якої могла б мати додаткову копійку.
Після такої розмови вирішили на десять днів вирватися на відпочинок. Поїхали разом з дитиною на море. Після повернення нас чекав ще один сюрприз – мати наказала висилитися з квартири. Вона вже знайшла квартирантів. Бо від нас допомоги нема ніякої.
Ми були заскочені таким поворотом подій. Заощаджень ми не мали – все витратили на ремонт. Придбати власне житло нам не по кишені. Шукаємо житло. З мамою не спілкуємося. Звісно, що я хочу з нею помиритися, адже вона в мене лише одна.
