Cьогодні я вперше прийшла до гінеколога, вірніше, мене привела моя мама.
У мене вже декілька місяців затримка місячних та мама хоче перевірити чи не вагітна я.
Я уже робила тест на вагітність та знаю, що я вагітна, тільки мамі боялася про це сказати.
Коли підійшла наша черга, мама зайшла зі мною. Лікарка не відразу зрозуміла хто з нас прийшов на прийом.
– Вона, – сказала мама, та сіла осторонь.
Гінеколог мені відразу сподобалась та була дуже привітною:
– Скільки тобі років?
– Їй шістнадцять, скоро буде сімнадцять, – відповіла за мене моя мама.
– Що привело тебе до мене?
Запитала мене лікар дещо тихіше, щоб мама не почула і знову не втрутилася в розмову.
– У мене є скарги, моя донька вагітна, замість того, щоб вчитися, на хлопців задивляється. Книжка в сумці, самі знаєте що, на думці, – знову втрутилася в розмову моя мама, – сором то який!
– Я перепрошую, але це питання до Вашої доньки.
– У мене затримка місячних вже декілька місяців, тест на вагітність позитивний, хочу переконатися чи це дійсно так, – невпевнено відповіла я.
– Бачите, яка халепа звалилася на мою голову. Дитина зібралася народжувати дитину! Що я людям скажу? Так це ж ганьба! Я ще така молода, щоб бути бабусею.
– Це ще не найгірше, що траплялося в моїй практиці. Як я можу до Вас звертатися?
– Вікторія Сергіївна.
– Вікторіє Сергіївно, принесіть, будь ласка, медичну картку Вашої доньки.
Мама послухала та пішла, а я зітхнула з полегшенням.
Я почала розповідати гінекологу як все сталося. Ми з моїм хлопцем Олексієм зустрічалися з сьомого класу. От тільки нещодавно ми перейшли до більш інтимних стосунків. Одного ранку я почала почувати себе зле та вирішила зробити тест на вагітність. Зібрала усі свої кишенькові гроші та пішла в аптеку. Тест виявився позитивним, а тут ще й місячних немає вже декілька місяців.
Наприкінці своєї розповіді я запитала чи не буде лікарка вмовляти мене зробити аборт.
– Звичайно, що не буду, це ти маєш сама вирішити, – заспокоїла мене жінка, – Зараз нам потрібно піти на ультразвукове обстеження, щоб перевірити термін вагітності.
Після того, як повернулася моя мама, ми пішли робити УЗД. Гінеколог сказала, що вже видно, що я чекаю на хлопчика. Після цих слів мама стала поглядати зацікавлено на екран монітора та дуже зраділа.
– Дитина здорова, хлопчик розвивається нормально, – сказала гінеколог.
– Хлопчик! У мене буде онук, уявляєте?! Оце дідусь зрадіє!!! Доню, пробач за те, що наговорила тобі зайвого, я дуже щаслива, все буде добре.
Я не знала як реагувати на слова мами. Щойно вона мене лаяла за нерозважливу поведінку. Казала, що я її осоромила, а тепер радіє і все лише через те, що у мене буде хлопчик. Цікаво, як Олексій відреагує на цю новину?
Коли настав час народжувати, в пологовому будинку чергувала та ж лікарка, що мене тоді оглядала. Мені стало так спокійно, наче я була вдома. Мама була поруч та підтримувала мене, а під вікнами пологового будинку ходив схвильований Олексій та мій батько. Пологи пройшли добре та на світ з’явився мій синочок.
Коли ми уже були в післяродовій палаті, я показала його у вікно та бачила, як Олексій та мій батько зраділи.
Добре, що все склалося якнайкраще.