З Юрком ми зустрічаємося останні два роки, з них вісім місяців живемо разом. Власного помешкання у нас немає, тому орендуємо. Я навчаюся та працюю дистанційно. Юра займається дропшипінгом, тобто його робота також пов’язана з інтернетом.
Виходить, що більшу частину свого часу ми проводимо вдома. Квартира у нас невеличка, але затишна. Мені дуже подобається, що вона світла та тепла. Однак є один нюанс, що нікому з нас не подобається.
Ремонт у ванній кімнаті робили, мабуть, ще до нашого народження. Йому років двадцять не менше. Спершу ми думали нічого не чіпати, але навіщо відкладати життя на потім. Хто знає, скільки ще нам доведеться тут жити й дивитися на ту ненависну кімнату.
Поговорила зі своїм хлопцем й вирішили, що варто зробити ремонт. Звісно, узгодили наші плани з власницею квартири, Надія Василівна дозволила робити все, що нам хочеться. Жартома попрохала залишити стіни та вікна на місці, а решта в наших руках.
Розповім про обсяг роботи. Ми придбали нову плитку на стіни та підлогу. Замінили душову систему та умивальник. Придбали закриту поличку для зберігання побутової хімії та повісили дзеркало з LED-підсвіткою. На все це ми витратили 34 тисячі гривень. Розумію, що на ці гроші можна було два місяці платити оренду чи оплатити комунальні послуги, але яке тепер задоволення увійти у красиву ванну кімнату, де тебе нічого не дратує.
Про наш ремонт дізналися мої батьки. Мама сказала, що ми дурні, раз вкладаємося у чуже помешкання. Батько її підтримав, він взагалі не розуміє навіщо витрачати гроші, які можна відкладати. Юра каже мені не зважати, вони все одно не розуміють. Тепер хлопець націлений на спальну кімнату. Хоче переклеїти шпалери та купити нове ліжко.
Та у мене після розмови з батьками закралися деякі сумніви. Можливо дійсно не варто витрачати свої гроші на ремонт й краще відкладати?
