Батьки покладали на мене великі надії та переді мною було відкрито багато шляхів. Мої батьки дуже впливові люди в нашому місті та мали багато корисних знайомств. Крім того, дядько сказав, що візьме мене до себе на роботу, мені потрібно було лише здобути віщу освіту.
Нарешті настав випускний.
Я знаю, що подобаюсь багатьом дівчатам з мого класу, але жодна з них мене не цікавила. Раптом я помітив одну дуже гарну дівчину. Вона точно не з нашої школи, інакше б я її помітив. Я підійшов до неї, щоб запросити незнайомку на танець. Дівчина дуже соромилась, але запрошення прийняла. З’ясувалося, що її брат навчається в нашому класі, в Наталя прийшла разом з ним на випускний.
Та дівчина здавалася мені найгарнішою у світі. Увесь вечір я не відходив від неї, а коли ми пішли зустрічати світанок, йшов поруч з Наталею. Мої однокласниці усіляко намагалися завести зі мною розмову та відвести мене убік, але у них нічого не вдалося. Я був просто зачарований своєю новою знайомою.
Ми почали зустрічатися та якось кохана ошелешила мене новиною про те, що вона завагітніла. Наталя була у розпачі, бо не знала що їй робити. Я сказав, щоб дівчина не хвилювалася, бо я не покину її в цій ситуації. Ми разом сходили до лікаря та він підтвердив те, що скоро ми станемо батьками.
Мама Наталі дуже погано сприйняла цю новину, обзивала мою кохану негарними словами та сказала, що вона загубила свою молодість.
Я надіявся, що хоч мої батьки поставляться до цієї новини з розумінням, але, на жаль, цього не сталося. Мама сказала, що я повинен переконати Наталю позб _yтися дитини, бо мені ще рано ставати батьком, адже на мене чекає крісло в престижній компанії та я повинен здобути вищу освіту. З дитиною цього не вийде. Я заперечив та сказав, що від дитини не відмовлюся та через місяць ми з Наталею одружимось.
Так і зробили. Добре, що нам було де жити. Бабуся Наталі переїхала до батьків коханої, а ми стали проживати в її квартирі. Мої батьки так і не змогли змиритися з моїм рішенням та ми припинили спілкування. Я пішов працювати на завод. Спочатку платили маленькі гроші, але згодом моя кваліфікація підвищилась та зарплата зросла.
У мене не вкладалося в голові, що через дитину батьки змогли відректися від мене. Та чому вони вважають, що я повинен стати батьком тоді, коли вони вирішать?
У нас народився чудовий хлопчик. Всі кажуть, що він дуже схожий на мене та я дуже люблю нашого Матвійка. Тепер я не уявляю без нього свого життя. Здається, що він частинка мене і те, що було до його народження, більше неважливе.
Інколи в місті ми зустрічаємо моїх батьків, то мама відразу починає плакати та просить повернутися до них, передумати та піти здобувати вищу освіту. А я для себе вже давно все вирішив і не жалкую про своє рішення. Зараз у нас вже троє дітей та я дуже щасливий, що все так склалося. Так, дійсно, подекуди нам було дуже важко, але ми з Наталею кохаємо один одного та не хочемо іншого життя.
Через десять років староста нашого класу організувала зустріч випускників, я прийняв запрошення. Всі розповідали про успіхи в кар’єрі та хизувалися своїми матеріальними статками, а я сказав, що у мене є дружина та троє дітей та це моє найбільше багатство.
