Мама забула про мій день народження
Соломія прокинулася від дзвону посуду на кухні. Мама вже встала, як завжди рано, готувала сніданок татові перед роботою. Дівчинка потягнулася, всміхнулася й прислухалася може, почує вітання з кухні? Але звідти лунали лише звичайні ранкові розмови про те, що знову накрапає дощик і парасольку забули в автобусі.
Соломія сіла на ліжку, поправила піжамку з рожевими слониками. Сьогодні їй виповнювалося девять років. Цілих девять! Учора вона кілька разів нагадувала мамі, що завтра в неї день народження, а мама кивала й казала: «Звісно, сонечко, звісно памятаю». Але зараз чомусь ніхто не поспішав її вітати.
Соломійко, сніданок готовий! гукнула мама з кухні своїм звичним голосом, без жодної святковості.
Дівчинка швидко вдяглася й вибігла до кухні. Тато сидів за столом із газетою, мама розкладала по тарілках омлет. Соломія завмерла в дверях, чекаючи.
Доброго ранку, доню, сказав тато, не відриваючись від газети. Сідай снідати, а то в школу запізнишся.
Доброго ранку, тихо відповіла Соломія, підходя до столу.
Вона сіла на своє місце й чекала. Може, вони просто хочуть зробити сюрприз? Може, зараз винесуть торт чи подарунки? Але мама ніби нічого не трапилося поставила перед нею тарілку з омлетом і склянку молока.
Їж швидше, не марнуй час. Сьогодні багато уроків, знадобиться сила, сказала мама, витираючи руки рушником.
Мам, а ти памятаєш, яке сьогодні число? обережно спитала Соломія, покручуючи виделкою яєчню.
Пятнадцяте жовтня. А що? мама подивилася на доньку розгублено, вже думаючи про свої справи.
Та нічого, просто спитала, Соломія опустила очі в тарілку.
Пятнадцяте жовтня. Мама памятала дату, але не памятала, що вона значить. У Соломії защеміло десь в грудях, але вона намагалася не показувати розпачу.
Тато допив каву, поцілував маму в щоку й Соломію в маківку.
Ну, я побіг. Побачимось увечері, сказав він, натягуючи куртку.
До побачення, тату, прошепотіла Соломія.
Залишилися вони з мамою удвох. Мама збирала зі столу, насвистуючи щось під ніс. Соломія доїла омлет, хоча він здавався безсмачним, як картон.
Мам, а давай сьогодні щось спек
