Нещодавно я зустріла свою шкільну подругу. Не бачилися ми років двадцять. Роки поклали свій відбиток нам на обличчя. Марія округлилася, вже не та тендітна дівчинка, з якою я колись розлучилася, тому що дороги наші розійшлися. Наразі ми раді одна одній. Обіймалися, сміялися, стільки всього хотілося розповісти, запитати. Тому знайшли кафе, зайшли випити кави й розмовляти.
Марія проїздом в нашому місті. Вирішила пройтися знайомими вулицями. Адже до потягу в неї є чотири години. А тут я зустрілася. Наразі сидимо розмовляємо. Я розповіла про себе, подруга слухала уважно. Глянувши на неї, помітила сумніший погляд, який Марія намагається приховати. Нарешті наважилася мені розповісти про себе.
Після закінчення школи вона вступила в інститут в іншому місті. У її тата була хороша посада, і він домігся переведення в те місто, в якому навчалася Марія. Через декілька років подруга вийшла заміж за гарного чоловіка. Тато з мамою схвалили шлюб. А через деякий час загинув тато. Мама залишилася одна у двокімнатній квартирі. Чоловік Марії не хотів жити разом із тещею, тому наймали квартиру, а згодом купили в кредит іншу.
Виплачували дуже довго. А мама, поки ходила на роботу, то сама справлялася з усім. Але коли вийшла на пенсію, яка зовсім маленька, їй не вистачало сплачувати комунальні, не те що на прожиття. Мама просила Марію, щоб вони допомагали їй грошима. Як можна відмовити мамі? Сплату комунальних повністю взяли на себе.
Нещодавно мама захворіла, потрапила в лікарню. Знову витрати, та вони з чоловіком не скаржилися. Адже то мама. В той час, коли маму відвезли в лікарню, її телефон забули вдома. Марія обіцяла привезти наступного дня, мама говорила, що чекає важливий дзвінок. Вдома дійсно дзвонив мамин телефон, Марія взяла слухавку. Вона хотіла сказати тому хто телефонує, що мама в лікарні, пізніше зв’яжуться. Та коли почула про що мова, вислухала до кінця.
Виявляється мамина сестра, що жила в нашому місті давно померла. Квартиру у спадок передала мамі Марії, адже у самої сестри своїх дітей немає. Три роки мама здає в оренду квартиру і має непоганий дохід від того. А телефонували з приводу закінчення терміну домовленості, чекають її для переоформлення. Марія шокована. Вона першим же потягом приїхала в наше місто, щоб переконатися, чи правда те. Виявляється правда.
Мамі поки що не говорять нічого, не турбують, щоб не хвилювалася. А Марія не знає як їй поступати. Мамі віддавали всі рештки грошей, що в них були. Наразі заощаджень немає зовсім. А мама приховує від своїх рідних дохід. Ну чи справедливо це?
