Одного чудового літнього дня Наталя разом зі своєю чотирирічною донечкою поверталася додому з села. Автобус був вщент набитий пасажирами.
Наталі вдалося присісти і взяти на коліна своє сонечко – Іринку.
Автобус ще не встиг рушити, як мала Іринка вигукнула:
-Мамо, ти без трусиків! Чому ти їдеш без трусиків?
Весь салон зайшовся гучним реготом. Наталя спаленіла і розгублено тихо запитала:
-Що ти таке говориш?
-Я бачила, як ми виходили з двору, твої трусики ще висіли на шнурку! – не вгавала Іринка.
Пасажири вже не могли втримати сміху.
Мама розгублено намагалася вгомонити дитину. Проте цікавість малої все більше розгорялася:
-А покажи, що в тебе є трусики! Покажи! – і при цьому намагалася заглянути мамі під плаття.
Звичайно, у салоні всі майже лускали від сміху, а Наталі було соромно. Адже не стане вона перед усіма показувати, що в неї все на місці.
Лиш поступово жінці вдалося вгомонити дитину, якій на вушко пояснила, що у неї не одні трусики. Ті, що повісила сохнути на шнурок, справді, залишилися, але вона взяла з шухляди нові.
Мала Іринка все-таки з недовірою поглядала на розгублену матір і перепитувала:
-Ти точно не забула трусики? Точно?
-Так. Я тобі покажу вдома. Гаразд?
Мала ще раз глянула на маму, що та не жартує, прихилила голівку до її грудей і міцно заснула.
Думаю, що в багатьох у житті трапляються такі конфузи, коли поряд є такі допитливі і жваві дітки.
Будемо раді, якщо ви поділитеся власними історіями.
