“Мамо, ми з моїм хлопцем зіткнулися зі складною ситуацією. Я вагітна, і ми плануємо жити разом“, – знервовано розповіла Лєра мамі.
“Що? Вам з Марком лише по вісімнадцять! Вам обом треба зосередитися на навчанні та майбутньому. Як ви збираєтеся утримувати себе і дитину? Я не можу дозволити собі піклуватися про всіх вас!” – сварилася мати.
Валерія дуже засмутилася через доньку, розуміючи, що тепер їй доведеться забезпечувати свою доньку, хлопця доньки та їхню ще ненароджену дитину. Лєна повинна була готуватися до вступу в коледж, а не вирішувати проблеми батьківства в такому юному віці.
Після розмови з матір’ю Лєна стояла біля вікна і думала: “Як я скажу Марку, що нам потрібно розглянути інші варіанти для дитини?”. Марк був її хлопцем, і вони були разом уже кілька місяців, коли Лєна дізналася, що вагітна.
Кілька місяців тому Лєна розповіла Марку про свою вагітність. Коли батьки Марка дізналися про це, вони були розчаровані й не підтримали її. Вони порадили Лені зробити aбoрт, інакше вони не хотіли мати нічого спільного з дитиною та очікували, що Марк віддалиться від неї.
Олена сподівалася, що, можливо, коли дитина народиться, батьки Марка змінять свою думку і допоможуть їм. Вона знала, що Марк не має роботи, і знайти її швидко буде непросто. Лєна хвилювалася про те, як їм вдасться утримувати свою маленьку сім’ю.
Валерія, мати Лєни, зрозуміла, що тепер її дочка та її хлопець повинні будуть взяти на себе відповідальність стати батьками без будь-якої допомоги з боку родини Марка. Батько Лєни покинув сім’ю, коли вона народилася, і Валерії довелося самій виховувати дочку. Працюючи вихователькою в дитячому садку, Валерія отримувала лише скромний дохід, і утримувати всю сім’ю було нелегко.
Вона не очікувала, що Лєна зіткнеться з такою ситуацією в такому юному віці. Мати була стурбована тим, як це вплине на майбутнє її дочки, але знала, що не може повернутися спиною до Лєни та її ще ненародженого онука.
Валерія вирішила поговорити про ситуацію з батьками Марка, сподіваючись, що вони змінять свою думку і запропонують підтримку. Однак вони були непохитні у своїй позиції й відмовлялися визнавати будь-яку відповідальність за ситуацію, що склалася.
Почуваючись пригніченою після розмови з батьками Марка, Валерія повернулася додому, знаючи, що Лєні та Марку більше ні на кого покластися, окрім неї. Вона вирішила зробити все, що в її силах, щоб підтримати їх, розуміючи, що переривання вагітності не було найкращим рішенням.
Попри майбутні труднощі, Валерія знала, що повинна бути поруч з донькою та майбутнім онуком. Вона вирішила шукати додаткову роботу, щоб забезпечити їм необхідну фінансову допомогу. Жінка вірила в їхню здатність подолати це випробування і була сповнена рішучості допомогти їм побудувати краще майбутнє разом.
