«Мамо, не відчиняй! Це знову сусідка!»

http://psychologis.com.ua/dzhozpt_nederzhanie4356

У нашому під’їзді живе однокласник сина. Хлопець, як всі в його віці – веселий, симпатичний. Трохи з хитринкою і дуже верткий. Внадився він до нас щовечора в гості. Причини приходу були різні. Забув, що задали додому (телефон він чомусь в таких питаннях не використовував). Йому сумно одному – хоче поспілкуватися. Не знає, як розв’язати задачу.

Мені це не зовсім подобалось, але мовчала. В такий час ми ще не спимо. Хай поспілкуються діти, думала я. Все-таки сусіди й однокласники. А малий був без комплексів, коли йому заманулося, тоді й приходив.  

Якось одного вечора десь після дев’ятої роздався дзвінок. Думаю, піду гляну, хто там? А це мама Дмитра, що до нас завжди забігає. Може, щось трапилося – подумала. Відчинила двері, а мама без дозволу переступає поріг нашої квартири і кричить на мого сина:

-Ходи сюди, я сказала!

Я позадкувала. Чоловік також з нерозумінням кліпає, що трапилося. Малий вийшов з дитячої і дивиться на матір Дмитра круглими очима.

Як з’ясувалося, наші діти разом розписали ліфт. Звісно, що це недобре. Але ж можна було це питання вирішити зранку, а не перед сном. А жінка розійшлася не на жарт.

-Це ти в усьому винен. Дмитро лиш стояв, а ти розмальовував і йому наказував це робити. Коли б не ти, він би цього не робив! Ти – нехороша дитина!

Я не втрималася, запитала, скільки років її синові.

-Дванадцять!

-І моєму дванадцять. Що він насильно водив рукою твого сина? Чи бив його? Як заставив? Ти прийшла розповісти, який у мене поганий син? Чого ти хочеш зараз домогтися?

Жінка вмовкла. А потім знову полився потік слів:

-Так, він минулого тижня штовхнув дівчинку і не вибачився. Місяць тому попісяв під кущик. А ще перед тим надавав стусанів Ігорю…

-Усе! Годі! Йди звідси! – не втерпіла я. – Завтра ліфт хай помиють. І історія завершена!

Я швидко зачинила за нею двері, прокрутивши ключ.

Зранку, звісно, син помив ліфт, щоб більше таких дурниць не робив.

Є й корить у цій історії – більше однокласник Дмитро до нас не приходить.

Правда, трапилася ще й смішна історія з дзвінком у двері. Знову був вечір і несподівано хтось подзвонив. Син перелякано закричав: «Не відчиняй, мамо! Це знову вона!».

Я заглянула у вічко – це був сусід з верхньої квартири. Ми потім посміялися разом з сином з цієї історії.  

Оцініть статтю
Дюшес
«Мамо, не відчиняй! Це знову сусідка!»
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.