Дмитро повідомив маму, що прийде із нареченою. Звуть її Ангеліна. І щоб мама не дивувалася її зовнішності. Тетяна Петрівна слухала сина. Ім’я в його дівчини гарне, тому спокійно чекала їх у гості. Сподівалася, що і сама дівчина сподобається. А про те, що син говорив про зовнішність, Тетяна Петрівна пропустила мимо вух.
Коли вперше побачила Ангеліну, мовчала від здивування і несподіванки. Волосся вифарбоване в червоний колір, у вусі сережок декілька. Та це не все. В носі також сережка. Як це називається, Тетяна Петрівна навіть слухати не хоче. Адже такої мальовничої істоти не чекала. Весь місяць після знайомства відмовляла Дмитра від одруження з «тією». Інакше і не називала. А син стояв на своєму. Сказав, що кохає, що Ангеліна гарна дівчина. Просто мама мало з нею спілкувалася, і зробила неправильні висновки.
А Тетяні Петрівні не потрібно спілкування з «тією». Показала себе в усій красі, який там розум, немає ніякого. Так що молоді святкували весілля без мами Дмитра.
Жити стали у квартирі, яку заповідала Ангеліні її бабуся. Квартира двокімнатна, старенька, потребує ремонту. Тетяна Петрівна від спільних знайомих дізнавалася, що робиться у сина. Дмитро приходив, провідував маму, але не розповідав їй ні про плани, ні про те, що вони роблять. Згодом дізналася, що зробив її син ремонт у квартирі «тієї». Купив нові меблі. Хто був у них вдома, говорили, дуже красиво.
Тетяну Петрівну подруги дістають, що це вона, скільки син одружений, а жодного разу не ходила до нього, не глянула, як живуть. Вона відповідала, що не пускає син і не запрошують, а сама піти не насмілюється. Коли син приїхав в черговий раз провідати маму, вона стала дорікати, що не запрошують до себе.
– Мамо, так ти ж сама від нас відвернулася. То тобі Ангеліна не сподобалася, і ти про неї жодного разу доброго слова не сказала. А як ти її називаєш? Ніяк? А чому? Вона моя дружина, могла б змиритися. Адже ми живемо добре. Невже не хочеш порадіти за мене, сина свого? Ангеліна виявилася мудрішою. Вона не перешкоджає зустрічатися з тобою. Говорить, щоб тільки на нейтральній території. Вона розуміє, що ти моя мама, і я не кину тебе. А як поступаєш ти? Я ще жодного разу не чув від тебе про Ангеліну хорошого слова.
Дмитро посидів із мамою ще з пів години й поїхав додому. Наступного дня Тетяна Петрівна жалілася подругам, не звуть. І дітей не народжують. «Тая» не бажає поки що. А син возить її по всіх курортах, витрачає на неї великі гроші.
Хто з них поступає правильно, невістка, чи свекруха?
