Вхідні двері голосно гримнули. Олеся поглянула на годинник, пів на другу ночі. Чоловік знову повернувся додому в чортів голос та ще й на підпитку. З’ясовувати, де та з ким він був до такої пізньої години жінка не мала ні сил, ні бажання. Удала, що спить. Та Сергій так голосно роздягався та вкладався у ліжко, що й мертвий би прокинувся. Через кілька хвилин вона почула храп та аромат жіночих парфумів.
Сон кудись розвіявся. Олеся піднялася й пішла на кухню заварити собі заспокійливого чаю. Телефон Сергія, який він залишив у коридорі, почав пищати. Звук смс-повідомлення. Дружина не хотіла перевіряти, хто йому пише. Та коли повідомлення почали надходити один за одним, вона пішла по телефон. Не вистачало ще син прокинеться й буде питатися, що мати робить в такий час на кухні.
Про те, що Сергій їй зраджує вона здогадувалася, а от переконатися не було змоги. Зараз у неї була така можливість. Дружина відкрила вхідні повідомлення. Якась «Жанночка» писала її чоловікові, як сильно їй сподобалася їхня пристрасна зустріч та вимагала нової зустрічі. Олесю така злість узяла, що вона не стрималася й відписала:
«Не варто так сильно перебільшувати. Я теж з ним сплю. Нічого особливого. Бувало й краще (Дружина)»
Дружина знала, що це була остання крапля. Вона не хоче більше так жити. Терпіти ці пізні п’яні повернення додому, вислуховувати пусті обіцянки та кожного разу вигадувати якесь виправдання для сина, який хоче хоч один вечір провести з татом.
Завтра вона прокинеться, збере їхні речі й поїде жити до своєї матері. Так, Владику буде важко зрозуміти, чому мама пішла від татка. Та хай він краще ростиме один, ніж поруч такого недолугого чоловіка. Вранці так і зробила. Перед виходом віддала чоловікові ключ від квартири й попередила, що подає на розлучення.
Сергій не здивувався. Він навіть не запитував, що сталося та чому дружина йде від нього. Натомість ще й вирішив її образити: «А ти що думала? Я зможу жити з такою сірою мишою. Поглянь на себе в дзеркало, на що ти схожа? Нормальні жінки у твоєму віці слідкують за собою. Фарбуються, стильно одягаються, роблять зачіски та манікюри. На тебе ж бридко подивитися. Так і кукуватимеш до старості сама!»
Остання фраза, ніби прокльон, засіла в голові молодої жінки. Чомусь вона стала думати, що чоловік мав рацію. Вона сама винна, що їхній шлюб обернувся справжнім нещастям. Потрібно було краще за собою слідкувати.
Тільки, коли можна було виділити час на себе. У будні дні вона працювала у дві зміни, щоб заробити більше грошей. Вони з чоловіком на машину відкладали. На вихідних їздила у село до його матері, щоб допомогти по господарству. Вечорами займалася готуванням, прибиранням, пранням та дитиною.
Часу на себе взагалі не залишалося. Якби Сергій частіше бував вдома, то прекрасно б це розумів. Тільки він егоїст, думає лише про себе та власні потреби. До дружини та сина йому діла немає. От нехай тепер й насолоджується, а вона на чоловіках поставить хрест.
На диво, Владик не розпитував, де тато та чому вони тепер живуть у бабусі. Хлопець у неї розумний та кмітливий, все сам прекрасно розумів. Якогось вечора прийшов до матері та заявив: «Мамо, ти тільки не ображайся. Я тут подумав та вирішив, що нового тата нам знайду я. Ти вже одного разу обрала, нічого доброго з цього не вийшло». Така мала дитина, а так гарно міркує. Мала Олеся з чого посміятися, але слова сина серйозно не сприйняла.
Через кілька днів Владик попросив у матері записати його на футбол. Жінка не могла відмовити сину, тим більше що заняття спортом піде малому лише на користь. На перше заняття вона вирішила піти із сином. Подивитися, що та до чого, та й у тренера запитати, чи має син задатки.
Олеся сиділа на трибуні для вболівальників. Спостерігала за тренуванням. Жінка на секунду відвернулася на телефон, а наступної миті уже дивилася як м’яч летить просто їй в обличчя. Останньої секунди його відбив тренер сина.
-З вами все в порядку? Не злякалися? – він дивився на неї таким проникливим поглядом, що в Олесі мурахи побігли по шкірі. Вона не могла вимовити ні слова, лише мовчки кивнула.
-Так, схоже, що не гаразд. Чекайте на кінець тренування, я відвезу вас з Владиком додому.
Тренер сина не лише відвіз їх додому, він взяв її номер телефону та запросив на побачення. Вона з радістю погодилася. Через кілька зустрічей молоді люди вирішили спробувати жити разом. Коли вони святкували новосілля й готувалися до весілля, Владик вирішив нагадати мамі чия це все заслуга:
-Мамо, а я ж казав, що знайду нам нормального тата, а ти не вірила!
