Маніпулюючи житлом мама використовувала нас як дешеву робочу силу, коли відмовили, то виставила нас за поріг з малими дітьми

Моя мама завжди була командиром у нашій сім’ї. Це в не від бабусі, то єдина людина кому підкорялася мама. Все в нас відбувалося з маминого благословення. І не дивлячись на те, що я вже й сама п’ять років маю сім’ю, маю дітей, мама все ще намагається керувати мною і моїм сімейством.
Та коли ми з чоловіком минулого місяця не послухали її вона вирішила нас покарати, а саме відібрати житло. Річ у тому, що мамі й батькові в спадок перейшла квартира від батькових батьків. Ще коли я ходила в школу і бабуся з дідусем були живі, то вони завжди говорили, що це моя майбутня квартира. Та на жаль їх не має, батька також, квартирою розпоряджається мама. Коли після весілля я її запитала чи можу я стати власницею, мама заперечила, сказала, що зараз чоловіки дуже меркантильні, після розлучення забере частину, тому вона краще не поспішатиме. Мене це тоді дуже образило, адже я лише одружилася, а мама вже про розлучення думає, та я змовчала, бо з нею сперечатися марно. Тому ми просто з чоловіком почали там жити.
Мамині ж батьки досі живуть у селі й мама що вихідних їздить до них. У них величезний город та господарство, тож ми також змушені їздити туди допомагати. Нас не запитують чи ми маємо час, бажання й сили. Мій чоловік з інтелігентної сім’ї, він не звик до фізичної праці, чим завжди викликав насмішки зі сторони мами й бабусі. Він завжди говорив, що йому легше комусь заплатити, та мама відмовляла.
І от минулого місяця, сестра чоловіка покликала нас до себе за кордон. Ми з ним погодилися, діти вже підросли, я давно мріяла про подорож, тож зібралися. Та в мами свої плани, вона вирішила, що якраз в день поїздки потрібно садити картоплю. Почувши про наші плани, веліла розбирати валізи. Я звичайно заперечила, сказала, що ми самі вирішимо, коли й куди їхати. На такі слова мама заявила, що раз такі дорослі, то можемо забезпечити собі житло, а вона на квартиру візьме квартирантів. І до поїздки ми маємо виїхати з квартири.
Того ж вечора ми переїхали до батьків чоловіка, вони нам пропонують жити в них. Та ми не хочемо, хоч і в них чотирьох кімнатна квартира. Чоловік хоче взяти житло в кредит. Зарплатня велика, тож справимося, я ж також працюю. Але мені дуже образливо, адже квартиру мені обіцяли бабуся й дідусь. А мама нею маніпулює, використовуючи нас як робочу силу. Хоча ніколи не любила своїх свекрів.