Не встигло Маші виповнитися двадцять років, в її житті з’явився той самий юнак, що змінив все на 180 градусів. Він був фермером, якого прислали в село, де жила дівчина. Вона ж була працьовита, гарна, з гарною фігурою, тому сподобалася Володимиру відразу. Часу витрачати він не хотів, тож почав діяти.
Та от Марічка ніяк не звертала увагу на молодика. І ні, він не був некрасивим чи злим, просто серце дівчини уже належало іншому. Роман би давно забрав дівчину з собою. Та вона боялася залишити своїх батьків самих тонути у своїй бідності. Батьки ж у свою чергу твердо стояли на тому, що потрібно дати шанс новоприбулому агроному. У нього й статки більші. Не потрібно буде задумуватися про майбутнє.
Роман був прекрасним хлопцем, та слава про їх сім’ю по селі була не найкраща. Матір колись приїхала сама в невідомість, купила хату і скоро народила дитину. Вона ніколи не намагалася з кимось заговорити, подружитися дивилась на людей з підозрою і недовірою.
А от її син ще з дитячих років закохався у Марічку. А вона покохала його у відповідь.
І з часом юначка все ж вирішила, що не дослухається батьків і піде за волею свого серця. Не потрібні були їй статки. Лише кохання. Мати з батьком довго не могли змиритися, та все ж благословили доньку.
Так Марія опинилася у чужій хаті. Жила вона з чоловіком і свекрухою. На превеликий подив, вона виявилася невимовно доброю і чуйною жінкою. Дивно, навіщо було приховувати свій м’який характер перед односельчанами. Так їхня домівка наповнилася любов’ю і затишком. Хоч і жила родина доволі бідно.
Все це мирне, розміряне життя змінили діти. З віком вони почали вимагати у батьків всього найкращого і найдорожчого. Подружжя не могло собі дозволити таких розкошів, хоч Роман і влаштувався вже на всі можливі підробітки.
Марія сиділа і думала, що якби вийшла тоді заміж за агронома Володю, то зараз би й бід не знала. Вона б ніколи не відмовляла дітям, могла б і собі дозволити все лише найкраще.
Так Рома побачив, що діло не піде і вирішив їхати за кордон на заробітки. По-іншому вони не виберуться з цієї ситуації. Чоловік мав золоті руки, тож і я там проявив себе. Його оцінили і платили набагато більше ніж іншим за якісну роботу. Тож скоро старенька хатина сім’ї почала перетворювати в «хороми». Вони навіть добудували другий поверх, аби всім вистачало місця.
Марія не могла натішитися своїм щастям. Бог ніби компенсував їй бідне дитинство і юність. А найбільше радує, що це все їй може дати чоловік, якого вона любить до нестями.
Як тільки подружжя справило весілля найстаршого сина, до Романа прийшов лист від невідомого адресата. Із змісту стало зрозуміло, що це біологічний батько чоловіка. Він занеміг на старості літ і просить зустрітися поки є можливість.
Роман провів у столиці майже місяць. Цей час він вислуховував вибачення, доглядав за батьком, а згодом оформляв спадок, який заповів йому батько. У старого не було більше нікого і він виявився доволі заможною людиною. А тепер його багатства – багатства Романа.
Так чоловік перестав їздити на заробітки і життя стало ще кращим. Весь вільний час сім’я проводила разом. Про таке вони й не мріяли. А з часом Рома відкрив власний бізнес за гроші, що дісталися від тата. Марічка всіляко підтримувала його і у всьому допомагала.
Тож звідси висновок: потрібно завжди слідувати своєму серцю, воно ніколи не підведе і не схибить.
