Коли Марина сказала, що з нею в палаті лежить жінка ромської національності, то я почав дуже за неї хвилюватися. Скоро дружині народжувати, а тут таке.
Сказав, щоб Марина віддала додому планшет, ноутбук та золото, а то мало що може статися. Я не знаю чого очікувати від тієї циганки. У мене лише негативний досвід після спілкування з подібними особами та я обходжу їх стороною як тільки бачу.
Та Марина мене заспокоїла сказавши, що ця жінка не така, як інші цигани. Я не повірив та сказав, щоб дружина все одно була обережною. Тоді Марина розповіла мені про ту жінку трішки більше.
З’ясувалося, що Азалія вагітна уже втретє, дві попередні вагітності на жаль були невдалими . Тож теперішню вагітність вона дуже бережеться. Уся її родина переживає за Азалію.
Та жінка походить з поважної циганської родини, вони проживають за містом, тримають велике господарство. Возять у місто продавати овочі та фрукти. Заробляють гроші чесною працею. Азалія розповіла Марині про їх традиції та вона просто зачарували мою дружину.
Лікарі дуже уважно стежили за станом тієї циганки та коли настав час, дитина з’явилася на світ шляхом кесарського розтину. Радості Азалії не було меж. Марина інколи приходила до неї в палату.
А коли настав час виписки циганки, то перед вікнами пологового будинку розгорнулося справжнє дійство: приїхала уся родина Азалії, було багато дорогих автомобілів, навіть лімузин замовили. Азалію з сином зустріли з повітряними кульками. Деякі родичі навіть плакали від щастя, адже у них в родині відбулося таке радісне поповнення.
Невдовзі Марина народила донечку, зараз ми вже вдома, а дружина з Азалією ще й досі підтримують зв’язок. Циганка сказала, що якщо Марині щось буде потрібно, то вона може сміливо звернутися до неї за допомогою, жінка все вирішить, адже має багато зв’язків.
З цієї історії я зробив висновок, що не потрібно судити про людину лише через негативний досвід з людьми її національності.
