Марина злякалася. Я бачила, як її тіло вкрили сироти, а сама вона застигла у явному напруженні. На моєму обличчі з’явилася посмішка. Саме такого результату я й хотіла досягти

Єгора я кохала по-справжньому. В день, коли йшла за нього заміж, почувала себе найщасливішою у світі. Хвилювалася, щоб все минуло вдало. Напередодні перечитала усі можливі сайти з прикметами та повір’ями.  «Хоч би нічого не трапилося!» – прокручувала у себе в голові, замість того, щоб просто розслабитися та отримати задоволення.

В день створення нашої сім’ї таки нічого не трапилося. Я видихнула лише коли зняла з себе весільну сукню та спокійно пішла до чоловіка допомагати йому рахувати подаровані гроші.

Мої хвилювання наздогнали мене через три роки після нашого весілля. Не знаю, яким дивом жінка відчуває, що між нею та чоловіком з’явився хтось третій зайвий, але це дійсно так. Він повернувся додому, як і завжди. Не запізнився, не був у поганому настрої. Чмокнув мене у щічку та запитав, що у нас на вечерю.

Його сорочка була числа, одяг не мав сторонніх запахів когось чужого. Поки Єгор приймав душ я перевірила його телефон, повідомлення, вхідні та вихідні виклики – нічого підозрілого. Навіть встигла зайти на електронну пошту, там були лише робочі листи. Ми повечеряли, обговорили плани на вихідні, розповіли, як минув день. Все як завжди. Проте мене не залишало щемливе відчуття якоїсь тривоги. «У нього є інша» – моя остання думка перед тим, як провалитися в сон.

У четвер під час обідньої перерви до мене на роботу заїхав Єгор. Попередив, що виїжджає у термінове відрядження й повернеться аж у вівторок. Багато важливих зустрічей та переговорів. Це якраз те, що було мені потрібно. Поки час на перерву ще був, побігла в офіс чоловіка. Його секретарка, Діана, ввічливо повідомила, що ми розминулися. Я знала, що вона пліткарка, тому й запросила на обід. Не могла ж Діана відмовити дружині свого начальника.

Спершу говорили про різні дрібниці. Коли дівчина не чекала, я випалила, що знаю про Єгора та його коханку. Діана упіймала наживку й сама мені все виклала. Як це почалося, де вони зустрічаються, хто вона така й навіть домашню адресу. Виявляється моя суперниця його нова заступниця. Тоді зрозуміло, чому він не запізнюється та не зникає. Вони влаштовують свої любовні утіхи прямо на роботі.

Поки Єгорі дійсно перебував у відрядження я навідала ту погань. Марина орендувала квартиру не в найкращому районі нашого міста. Двері мені відчинила симпатична блондинка у коротенькому халаті та пухнастих капцях.

-Я можу вам чимось допомогти? – запитала з посмішкою на обличчі.

Я не чекала на запрошення й сама пропхалася повз неї у квартиру. Поки власниця протестувала, встигла оцінити всю убогість її помешкання. Коли Марина пригрозила поліцією, я заговорила:

-Ти знаєш, куди зникла колишня коханка мого чоловіка?

Вона зрозуміла, хто я така й чого до неї прийшла.

-Не знаю – тихо відповіла, не підіймаючи погляду.

-В тому то й справа, дорогенька, цього ніхто окрім мене не знає. Хочеш повторити її долю?

Марина злякалася. Я бачила, як її тіло вкрили сироти, а сама вона застигла у явному напруженні. На моєму обличчі з’явилася посмішка. Саме такого результату я й хотіла досягти.

-Я так і думала. У тебе є вихідні, щоб зникнути з нашого життя… – я різко повернулася на своїх високих каблуках та пішла до виходу, «ненароком» зачепивши вазу з квітами, що стояла на тумбі. Звук битого скла приніс мені полегшення та неабияке задоволення.

Разом з Єгором у наш дім повернулася і моя упевненість, що тепер все добре. Між нами більше нікого немає, але чи надовго? Хай там як, а цей чоловік може належати лише мені й нікому іншому. Я зроблю все можливе та неможливе, щоб старість ми зустрічали удвох.

Оцініть статтю
Дюшес
Марина злякалася. Я бачила, як її тіло вкрили сироти, а сама вона застигла у явному напруженні. На моєму обличчі з’явилася посмішка. Саме такого результату я й хотіла досягти