Мені було всього десять років, коли моя мати зустріла свого другого чоловіка. Але щастя від цього було лише в цих двох закоханих голубів.
Вітчим був дуже дратуючою людиною. Навіть я, будучи ще всього на всього десятирічною дівчинкою, розуміла, що з ним важко спокійно жити, а спілкуватись тим більше.
Так як новий чоловік мами не хотів мене забезпечувати, адже я не його дитина, він поклав мамі ультиматум: або він, або я. І мама обрала його, а мене відвезла до моєї бабусі по татовій лінії.
Бабуся забрала мене до себе і ми стали жити разом. Мама ж, як тільки вийшла за ворота бабусиної хати, одразу ж забула про моє існування та більше не зв’язувалася зі мною. Про забезпечення чи підтримку навіть не слід заїкатись. Цього не було. Ніколи.
Нам було важко з бабусею жити вдвох на її пенсію. Добре, що була трохи господарка і городи. Тож літом було завжди багато овочів, а взимку закруток та м’яса. А скільки ж малини я літом їла, поки відпочивала під кущем! А скільки яблук восени! Ох, це незабутньо було.
Коли я підросла і мені було тринадцять, бабуся розповіла мені, що в неї, насправді, крім хати, є ще квартира в місті трикімнатна. Колись з чоловіком отримали. Але продовжувати здавати в оренду не наважувалась, бо вона вже старша жінка, а тим раніше чоловік займався, мій дідусь. Як його не стало, так і перестали орендарі жити в квартирі.
Ми з бабусею поговорили і вирішили, що на певний час, поки я ще вчуся, здати комусь в оренду квартиру. Так і грошей буде більше, і жити буде краще. А далі я вступлю в університет і ми з бабусею плесо жити в місто. Грошей до того часу відкладемо.
Так і зробили. Весь цей час мама не зв’язувалася зі мною та не згадувала про моє існування. А я вже й перестала до неї відчувати хоча б щось. Знаєте, ненависть та образа свідчили б, що вона мене таки хвилює і я, в певній мірі, хотіла б, щоб мама вибачилася та ми почали все з початку. Але ні. Мені просто байдуже на цю людину. Є вона собі і є. Мене це не стосується.
Пройшов час. Ми назбирали з бабусею грошей, я вступила до університету та влаштувалась на підробіток. Коли час юлизився до мого випуску та отримання диплому, бабусі не стало.
Це було величезним горем для мене. Я проплакала декілька днів. Я старалась ходити на пари, але кураторка групи сказала, щоб я не приходила пару днів та відпочила, прийняла втрату, а вона якось вирішить питання з пропусками з іншими викладачами.
Бабуся заповіла мені квартиру та будинок в селі. Інших родичів в неї вже не було, а єдиний син, мій батько, загинув, коли мені було вісім років. Поки я оплакувала бабусю та намагалась прийти до тями, в двері постукали. Це була мама.
Через одинадцять років вона згадала, що в неї є донька. Та тільки я їй донькою вже не була по документах, адже колись вирішила написати відмову від матері, яка вже декілька років не брала участі в моєму житті. На суд вона не приходила, тому позбавили її батьківських прав заочно, а бабуся взяла опікунство над мною.
Чому ж вона зараз згадала про мене?
– Поміняйся зі мною квартирами! Ти сама живеш, тобі не треба аж три кімнати, а нам з Артурчиком дуже пригодиться!
– Чого б це я мала мінятись квартирою з чужою людиною?
– Ти взагалі совість втратила? Чого тебе тільки ця стара навчила! Я твоя мати! Я тебе народила!
– Ні.
– Як це ні?
– А ось так. – Я принесла їй документи про те, що її позбавили батьківських прав, адже вона не брала участі в моєму вихованні протягом декількох років. – Ви ж про мене не згадували стільки років, ось я і подумала, що не потрібна рідній матері. А якщо не потрібна, то я вирішила, що треба полегшити вам життя та позбавити батьківських прав. Тому ви мені чужа людина, яку я не бачила з десяти років. Ідіть додому та не пропонуйте більше таких дурниць.
Тоді біологічна мати почала сильний скандал та довелось навіть викликати поліцію, щоб її забрати з квартири, адже вона навідріз відмовилася це робити.
Звісно, правоохоронцям я пояснила, що вона не моя мати, як вона заявляла. Показала документи та сказала, що бачу її вперше за одинадцять років.
Її швидко вивели з квартири та дали попередження.
Тепер я живу собі своє спокійне життя без матері, якій я не була цікавою. Вона ще намагалась вмовити мене обмінятись, приходячи до мене додому. Але все це щоразу закінчувалось викликом поліції та, в підсумку, судовою забороною наближатись до мене.
