Нещодавно я вирішила продати хату, що залишилася мені у спадок від батьків. Хоч будинок і знаходиться в селі, що недалеко від міста, та добиратися важко. Потрібно стояти, чекати автобус. Особливо нестерпно це в холодні пори року. Земля, що знаходиться біля хати доволі велика і плодюча, тому вважаю, що тим, хто хоче жити у комфорті і затишку – це ідеальний варіант.
Взимку безсенсово продавати житло, тому що немає попиту. А ось як тільки наступають перші весняні деньки тепла, більш реально знайти покупця. За декілька днів я зв’язалася з колишнім однокласником, що зараз знається на нерухомості і порадилася про встановлення ціни. Оцінили не дуже дорого, адже важливо продати саме зараз.
На мій подив, уже через день до мене зателефонувала жіночка, яка видалася мені надто ввічливою і приємною. Вона ставила конкретні питання, а вона давала конкретні відповіді. Тож розмова задалася.
Та, коли розмова підходила логічного завершення, жінка на тому кінці проводу різко запропонувала ціну меншу наполовину за ту, що я опублікувала. Сказати, що я була в шоці – це не сказати нічого. Я, не думаючи, відмовила. Моя ціна і так була занадто низькою, а віддавати житло задарма доволі нелогічно.
Та жінка не переставала мене переконувати. Почала розказувати про свої біди і фінансові проблеми, сказала, що має багато дітей і потрібні гроші для їх виховання. Та мене це ніяк не обходило. Ви ж не йдете в магазин по цукерки, якщо знаєте, що у вас немає грошей на них. То чому дзвонити на номер, де продають будинок, якщо не назбирали достатньо грошей на нього?
Мене ця розмова довела до сказу. Чому всі багатодітні матусі думають, що можуть користуватися всім, чим хочуть лише через те, що народили багато діток? Так, вони в деякій мірі героїні, але їм і так держава надає багато пільг і виплачує гроші. А моє оголошення приватне і я так само маю десь брати гроші.
Чомусь в після розмови у моїй голові постав спогад з часів роботи перукарем. Прийшла жінка років 40-ка і попросила святкову зачіску. Коли я виконала роботу, вона почала випрошувати знижки в честь ювілею, а потім ще додала, що виховує п’ятьох дітей. І була впевнена, що я взагалі грошей не візьму, коли почую таке. Тоді я була молода і річ не йшлася про велику суму, тож я поступилася в пів ціни.
Ще тоді мене здивувала така аргументація. Не розумію лише, навіщо народжувати стільки дітей, якщо не маєте можливості дати їм все необхідне? Не буду стверджувати, що це про всіх, але є немалий відсоток таких матусь, які маніпулюють своїм статусом.
