Читаю багато історій про те як чоловіки завдають жінкам душевного болю. Мовляв: “на початку стосунків було все добре, він на руках мене носив, а потім зрадив з моєю найкращою подругою”…
Я хочу розірвати цей помилковий шаблон, адже жінки теж можуть бути зрадницями, а ще гірше маніпуляторами.
Моя історія почалася, коли я познайомився з Іванною. Жінка була на декілька років молодша від мене, з янгольським обличчям. Я ще тоді не знав, що ховається за її милим личком. Іванна вже була заміжня, її колишній чоловік після їх розлучення поїхав на інший край нашої Батьківщини. Докопатися до причини їх розлучення мені так і не вдалося. Іванна завжди вміла обходити цю тему, у неї взагалі добре підвішений язик.
Можливо, саме тому вона мене й зачарувала, поряд з цією жінкою я знаходився наче під гіпнозом.
Іванна говорила мені такі компліменти, яких я зроду не чув у свою адресу та я почувався особливим.
Ми зустрічалися двічі на тиждень через велику завантаженість на роботі, але які це були зустрічі. Все було наче в солодкому тумані, я танув в її обіймах та з нетерпінням чекав на нову зустріч. Жінка полонила мене своєю ерудованістю. Я з великим задоволенням виконував всі її забаганки.
Проте в перервах між нашими зустрічами Іванна була дуже мовчазна. Здавалося, що її щось непокоїть та це додавало їй ще більшого шарму. Мені неодмінно хотілося розгадати цю загадку.
Згодом я збагнув, що це був один з її методів маніпуляції мною.
Мене почали долати сумніви. А раптом я такий у неї не один? Та в час, коли ми не бачимось Іванна зустрічається з іншими чоловіками. Може, причина не в постійній зайнятості на роботі, а в тому, що кохана мені зраджує?
Проте розірвати ці стосунки я уже не міг, бо міцно заплутався в павутині маніпуляцій.
Іванна зреагувала на мою поведінку миттєво, вона почала раптом віддалятися від мене та я був змушений терміново щось робити для того, щоб її повернути. Жодна жінка не примушувала мене до цього раніше та я перестав себе впізнавати.
Ми стали бачитися ще рідше, телефонні дзвінки були короткими, але під час розмови Іванна знову говорила мені те, що я хочу почути та я розтанув. Наші стосунки не були схожими на нормальні. Я дивився на інші пари та задавав собі запитання: “Що не так з нашими стосунками? Чому ми з Іванною не можемо ставитися один до одного так, як це роблять інші закохані?“.
Мені наче повітря було потрібне спілкування з Іванною, але я не отримував бажаного. Я відчував, що от-от збожеволію. В один момент мені хотілося раз і назавжди з’ясувати разом ми чи окремо та я вирішив поговорити з Іванною відверто. Хай вона мені скаже що відчуває до мене. Я був готовий почути гірку правду.
Але кохана знову відійшла від відповіді, сказала, що в цьому житті ніхто не може бути впевнений у чомусь на сто відсотків, але вона не хоче мене відпускати. Іванну влаштовувало все так, як є.
Казала, що у неї такий характер і якщо я хочу бути поряд з нею, то повинен сприймати її такою, як є. Тоді тільки у нас може вийти діалог. Але який тут діалог, якщо від коханої я чую лише мовчання?
В пориві емоцій я попрощався з Іванною сказавши, що такі стосунки мене не влаштовують. Згодом я про це дуже сильно пожалкував та я вже хотів все повернути так, як було. Мені конче було потрібно повернутися до Іванни. Вона була для мене наче наркотик. Але з’ясувалося, що я видалив її номер назавжди. Цілий день я мучився сумніваючись у правильності свого рішення, далі був дуже важкий період в моєму житті. Але врешті-решт я поборов свою залежність від цієї жінки. Я став більш щасливим та тепер знаю що для мене є недопустимим у стосунках.
