З Вікторією ми одружилися близько семи років тому. Були молодими та бідними.
Покохав я Віку за її добре серце. А перший образ, який виникає в моїй уяві, коли я про неї думаю – такий:
Я стою в полі і збираю букет з польових червоних маків, а мені на зустріч, поміж засіяного поля біжить дівчина. Ця дівчина – красуня. Моя Вікторія. Вона одягнута в скромне коротке ситцеве плаття, чи то в дрібну цятку, чи в дрібні квіти. Її заплетена русява коса біжить в слід за нею та крутиться в різні сторони, а легкий вітерець роздуває її чолку.
Однак, за ті роки, які ми прожили разом – багато чого змінилося. Ми вже не такі і молоді, і зовсім не бідні.
Доки Вікторія була в декреті з нашим синочком – я встиг і зміг побудувати хороший бізнес. І знаєте, наче в якісь вигаданій історії – та ми одного дня прокинулися багатими.
Можливо це був подарунок долі, а можливо просто моя важка праця і великі старання дали свої плоди.
Інколи я думаю, що саме цей день і став “яблуком спокуси”. Мою Вікторію дуже змінили наші гроші.
Спочатку мені дуже подобалося, що моя дружина почала за собою стежити. Вона і в спортивний зал записалася, щоб підтягнути тіло після вагітності і пологів, і в салон краси.
Віка змінила свою зачіску, пофарбувала волосся. Також почала робити макіяж, чим ще більше підкреслювала свою красу.
От тільки з часом – моя Вікторія стала мені зовсім чужою. Від моє красивої та природньої дружини не залишилося зовсім нічого.
Все було штучним. Навіть її почуття мені здавалися не справжніми.
Наші стосунки помітно погіршилися. У мене на роботі і так був завал, то нерви мені мотали ще й вдома.
Вікторія почала скаржитися і дорікати мені, що я зовсім не приділяю ні часу, ні уваги сину. До того ж у неї є свої справи і вона не може бути постійно йому нянькою.
Звідкись у Вікторії з’явилися подруги. Такі ж штучні, як і вона останнім часом. От тільки вони на неї дуже негативно впливали. Постійні дурні розмови абсолютно ні про що.
Навчили мою дружину спочатку курити кальян, а потім і взагалі підсадили її на електронні цигарки, хоча з роду у наших родинах ніхто не мав шкідливих звичок.
А далі Вікторія почала пропадати вечорами. Серед ночі телефонувала на підпитку та просила забрати її з нічного клубу або з караоке.
Я просто не знаю, як мені жити далі. Я люблю Вікторію, але ту яку покохав кілька років тому, а не ту яка зараз. Руйнувати нашу родину я не хочу, але і терпіти таке ставлення до себе і до нашого сина – не буду.
Я вже думав, можливо припинити давати їй стільки грошей, але з іншої сторони – вона образиться. Хоча в бізнесі у мене справді почалися проблеми.
Інколи я прокидаюся взагалі з думкою, що хочу знову стати бідним і переїхати жити в наше село, туди де ми були щасливі і закохані.
