Я засмутився, коли отримав повістку в армію. Не хотілося б залишати свою кохану одну на такий довгий період. Найбільше я боявся, що вона знайде собі іншого хлопця, адже сама по собі Вікторія була дуже вродливою. Та я твердо вирішив зробити їй пропозицію стати моєю дружиною, як тільки повернуся. А сталося не так, як гадалося…
Мені і Віці 21. Ми познайомилися ще, коли були школярами. Потім ми вступили в один університет, а вже на третьому курсі вирішили з’їхати на спільну орендовану квартиру. Коли я відправився в армію, дівчина залишилась жити в ній. На той час кохана мала хорошу роботу, вірних подруг і я не переживав, що щось може піти не так.
А варто було задуматися…
Через декілька місяців під час нашого «зідзвону» по відеочату я став помічати, що обличчя Віки стало дещо ширшим. Та мені це навіть сподобалося. Все життя вона була худою, як скелет.
Та на пероні у день «дембелю» мене взагалі зустріла зовсім інша Віка. Вона була дуже низенькою і набрані кілограми робили її фігуру круглою. Тоді ми посварилися. Я не міг навіть підібрати слів, щоб правильно виразити враження від таких змін. Тому я просто два тижні пив і гуляв. Навіть не хотілося повертатися у дім, де тебе зустрічає маленький бегемотик.
Я навіть задумався над тим, щоб відкласти пропозицію. А потім ми нарешті поговорили. І я дізнався, що Віка дуже важко переживала розлуку, тому просто заїдала стрес якнайбільшою кількістю їжі. А з подругами вона навіть не зв’язувалась, оскільки боялась, що люди почнуть говорити всякого.
Кохана сказала, що найближчим часом піде в зал і повернеться до попередньої форми. Та я переживаю, що це затягнеться і я не зможу жити з людиною, яка здається мені чужою. Як мені обіймати і цілувати її взагалі?
